Катерина Шевчук. Естетичне переживання та його цінність у польській естетиці першої половини ХХ століття

Грудень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
284 переглядів

Рівне: Видавництво Рівненського державного гуманітарного університету, 2016.

Катерина Шевчук береться з’ясувати, як естетичне переживання може стати ключем для розуміння методологічних принципів естетики і критеріїв оцінки сучасної художньої творчости. Авторка звертається до концепцій, що постали в польській естетиці першої половини ХХ століття. В ній було репрезентовано різні напрямки (феноменологія, герменевтика, розмаїті соціологічні та історичні підходи, психологізм тощо), які займалися принципами естетичної теорії, звертаючись до концептів «естетичне переживання», «твір мистецтва», «естетична цінність». Окремих представників польської естетики цього періоду, наприклад, Романа Інґардена чи Владислава Татаркєвіча, добре знають в українському гуманітарному дискурсі. Ідеї інших — Мєчислава Валліса, Лєопольда Бляуштайна, Генрика Ельзенберґа, — презентовано в Україні чи не вперше.

Авторка прагне відтворити діялог між різними напрямками в естетиці, які репрезентували власні (інколи протилежні) погляди на мистецтво та естетичні переживання, викликані мистецькими творами. Представників польської естетики початку ХХ століття у книжці поділено на дві основні групи: першу складають представники аксіологічного універсалізму, другу — представники аксіологічного плюралізму. Концепції прихильників універсалізму (Інґарден, Бляуштайн, Ельзенберґ) вирізняються увагою до естетичних цінностей та «квалітативним» (якісним) підходом у розумінні основних естетичних феноменів. Своєю чергою, представники естетичного плюралізму (Владислав Татаркєвіч, Станіслав Оссовський, Мєчислав Валліс), як стверджує Шевчук, запропонували погляд на природу художніх та естетичних явищ, який найбільше відповідає актуальним підходам у сучасній естетичній теорії, в основі якої лежить ідея розмаїття проявів прекрасного.

Окрему увагу авторка звертає на прагнення польських естетиків осмислити художні явища початку ХХ століття, які спричинили трансформацію естетичної свідомости. У книжці представлено їхні погляди на напрямки мистецтва початку ХХ століття (зокрема, аванґардизм, абстракціонізм, кубізм, дадаїзм), сутність естетичних процесів, що відбувалися в цей час, можливості зближення естетичної теорії та мистецької практики. Крім того, Шевчук досліджує взаємозв’язок естетичного переживання та естетичної цінности крізь призму концепцій польських естетиків. Адже, як зауважує авторка, всі представники польської естетики початку ХХ століття розглядають естетичне переживання як цінність, як вираження найвідповіднішого стану спілкування з мистецтвом. Водночас естетичну цінність у книжці визначено як засіб ідентифікації твору мистецтва, що дає змогу відрізнити його від невдалих проявів образотворчости, художнього спотворення та кічу.

В останній частині Шевчук береться визначити роль польської естетики першої половини ХХ століття в загальному европейському контексті розвитку сучасної естетичної теорії і мистецької практики. Для цього вона звертається до аналітики мистецтва початку ХХ століття в концепціях польських естетиків цього періоду, а також реконструює загальний дискурс сучасної польської естетики, демонструючи вплив ідей Інґардена, Валліса, Татаркєвіча та інших авторів на його формування.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій