Ярослав Голобородько. Ель класіко. Формація Тараса Федюка

Серпень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
66 переглядів

Київ: Факт, 2007.

Коли творчість поета за його життя розглядають у тяглості поступу за щаблями-збірками, йому, певно, має бути трохи моторошно. Процес поетизування ще триває у своїй чудовій незавершеності, а його вже схематизували в пряму мистецького поступу. Із другого боку, рідко який поетичний доробок, навіть після смерти автора, дістає цілісну інтерпретацію, що охоплює різні періоди, етапи, мотиви, теми, техніки та проблеми. Критики й літературознавці часто обирають вершинну збірку поета й замінюють нею весь масив авторових текстів і шукань. Ярослав Голобородько поставив собі надзавдання – дати стислий, але вичерпний аналіз усієї дотепер створеної поезії Тараса Федюка, і поклав в основу інтерпретації хронологічний принцип: структурував Федюкові поетичні збірки за періодами, виявивши їх п’ять, і схарактеризував найпосутніші ознаки кожного з них.

Дослідник уміє давати влучні характеристики поетичній майстерності – власне аналізувати, класифікувати й називати. В інтерпретації поетичного тексту ці операції рідко коли даються легко. Така вже природа поетичного висловлювання – його невловимість, невизначеність, амбівалентність. А тут іще йдеться про поезію Федюка. Він пише важко – густий мед його поезії зібраний із вражень, спогадів, думок, медитацій, образів, алюзій і ремінісценцій, насичений, пахучий, сонячно-жовтий, часом гіркий. Голобородькові вдається розібрати цей мед на смаки й аромати, визначити «джерело» його походження й поскладати в слоїки.

Чим хибує методика всеохопної інтерпретації, це надмірною категоричністю вислову й означень, які даються поезії, експансивністю аналітичної думки, що прагне препарувати те, що, за природою, нерозкладне, однозначністю оцінок й інтенцією поступу, спробою вибудувати творчий шлях поета як еволюційний. Багато з якими твердженнями Ярослава Голобородька можна не погодитися. Але це навіть додає його книжці: з нею хочеться полемізувати, писати на берегах запитання і власні думки, а головне – взяти до рук збірки Тараса Федюка і ще раз їх перечитати.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття...

Розділи рецензій