Упорядник Тимофій Гаврилів. Експресіонізм. Збірник наукових праць

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
156 переглядів

Львів: ВТНЛ-Класика, 2005.

Збірник, що його упорядкував Тимофій Гаврилів, уже третій у цій серії (анотації раніших випусків див.: «Критика», 2003, ч. 10, с. 31 і 2004, ч. 7–8, с. 19), позначений виразним «літературоцентризмом» у дослідженні експресіонізму, хоч автори вдаються і до плідних паралелей з іншими видами мистецтва цього напряму. Вступна стаття нещодавно померлої Кіри Шахової містить загальний огляд експресіонізму, його світоглядних і естетичних настанов, послідовно розглянутих у контексті загальномодерністської зміни мистецької парадигми. У поле уваги авторки потрапили найзнаковіші постаті експресіоністичного красного письменства – Ґеорґ Тракль, Ґотфрид Бен, Ґеорґ Гайм, Ґеорґ Кайзер, Франц Верфель, Йоганес Бехер.

В есеї про лірику Бена та Морґенштерна Мартин Гайнц досліджує особливості поетичного вислову експресіонізму. Втім, певна розхристаність тексту й відсутність конкретно поставленої й осмисленої проблеми дещо заважають читачеві вповні перейнятися висновками автора.

Одну з домінант експресіоністського мистецтва – естетику потворного – аналізує Світлана Маценка на прикладі лейтмотивного для цієї течії образу утоплениці Офелії. Авторка осмислює філософське підґрунтя ідеї смерти, якою були перейняті експресіоністи, а відтак виходить на світоглядні засади, що спонукали митців із особливою увагою ставитися до гниття, розкладання і тліну й естетизувати ці процеси. Оксана Гаврилів відтворює «Образ міста в німецькій експресіоністичній ліриці», наголошуючи екзистенційну, а не соціяльну тенденцію у сприйнятті цього топосу в поетичному просторі.

Ганс-Ґеорґ Кемпер здійснює структурний аналіз мотивів Траклевого вірша «Узимку», вважаючи його «експресіоністичним зразком акумулятивного стилю». До казусів матеріялу варто зарахувати те, що фоніку твору дослідник аналізує не за німецьким ориґіналом, а за українським перекладом. У статті Христини Назаркевич Бертольт Брехт постає як продовжувач певних тенденцій експресіонізму, як критик цієї течії та як опонент вульґаризованих закидів у її бік. А Роза Ауслендер послідовно зазнає впливу Гайма, Тракля, Кафки й Ельзи Ляскер-Шюлер, через що її творчість, як свідчить Петро Рихло, також відчутно зближується з експресіонізмом. Тимофій Гаврилів окреслює передусім зв’язки експресіонізму з іншими літературними течіями, а також узагальнює його основні риси через реконструкцію мистецького контексту доби.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Ганна Протасова ・ Червень 2016
Монографію фінського філософа та літературознавця Тармо Кунаса присвячено дослідженню феномену зла...

Розділи рецензій