Томаш Седлачек. Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи

Листопад 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
224 переглядів

З чеської переклала Тетяна Окопна
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.

Книжка чеського економіста Томаша Седлачека має на меті дещо змінити наші уявлення про економіку. Автор показує вкорінення цієї науки в соціокультурну реальність і наполягає, що її не варто обмежувати лише інструментальною раціональністю і сухими масивами обрахунків. Тож видання є своєрідним науково-популярним вступом до економічної теорії.

Задум книжки передбачає пошук слідів економічної думки в давніх мітах і спроби знайти міти в самій економіці. Седлачек намагається показати зв’язок економіки з іншими дисциплінами та вплив на неї культурного й соціяльного контекстів. Зокрема, зауважує, що перш ніж набути статусу самостійної науки, економіка існувала як підгалузь філософії, а саме етики. Наскрізним мотивом проходить авторове переконання, що вся економіка є економікою добра і зла — але йдеться не про моралізаторство. Економісти не можуть уникати нормативних суджень, адже економіка не просто описує світ, а й показує, яким би він мав бути (відсилання до ідеалів досконалої конкуренції, високого зростання ВВП, більшої ефективности тощо). Тому автор шукає відповіді на запитання: чи існує щось на кшталт економіки добра і зла? Чи окупиться добро, чи добро існує поза економічними розрахунками? Чи є еґоїзм вродженою рисою людства?

Седлачек прагне помітити кожну зміну в розвитку людства, яка свідчить про формування певного економічного сприйняття. Як пише автор, він намагається зафіксувати дух економіки. Загалом Седлачек називає свій підхід метаекономічним (за аналогією до метафізики). Його книжка стає альтернативою до строгих наукових викладів економічної теорії, яка витворює «чорно-білий» культ homo oeconomicus. Автор переконаний, що економіка має «багато кольорів» і не є наукою, позбавленою цінностей. Ті, хто цього не розуміє, творить лише викривлені штучні моделі. Щоб охопити «всі кольори» економіки, стверджує автор, потрібно черпати відомості з багатьох джерел — із «Епосу про Гільгамеша», Старого Заповіту, праць філософів (Платона, Декарта, Г’юма).

У першій частині Седлачек зосереджується на історії економічних ідей. Починається вона з розгляду ефективности безсмертя і економіки дружби в стародавньому світі. В «Епосі про Гільгамеша» автор прагне віднайти перші сліди економічного мислення та початки знайомих нам концептів (ринок і його невидима рука, ефективність та її максимізація). Згідно з одним із мотивів, що його започаткував цей епос і що вплинув на економічне мислення, цивілізація і проґрес відбуваються в місті, яке стає «природно неприродним» надміром людей.

Далі об’єктом інтерпретації стає Старий Заповіт. За світоглядне підґрунтя, яке мало вплив на розвиток економіки, Седлачек уважає те, що євреї внесли ідею проґресу та десакралізацію героя, природи й володаря. Стикаємося тут із найприземленішим, найреалістичнішим поглядом на світ. Старий Заповіт презентує реальність як створене, але до цього створеного долучається і людина, яка співтворить. Крім того, мораль для євреїв править за найбільшу інвестицію, а тому хороша поведінка завжди вигідна.

Наступний етап розвитку економічних ідей пов’язано з античною Грецією, коли зароджуються основи евроатлантичної цивілізації, що, переконує Седлачек, неабияк надихало економіку. Зокрема, він пише про зародження европейської філософії, числових містиків, ідеї Ксенофонта, що перегукуються з концептами сучасної економічної теорії, дискусію між стоїками та гедоністами. Християнство також вплинуло на економіку. В книжці розглянуто тему економічного спасіння та любові, проблему зла і його ролі в упорядкуванні світу, показано основні принципи економічного мислення Авґустина і Томи Аквінського. Далі автор рухається в бік модерного мислення про економіку, звертаючись до Декарта, Бернарда де Мандевіля та «коваля сучасної економіки» Адама Сміта.

Друга частина книжки, що має назву «Богохульні думки», є коротшою. Тут підсумовано історичні теми та здійснено спробу поєднати основні ідеї, почерпнуті з історії, із сучасними економічними уявленнями. Автор зосереджується на темах споживацтва, проґресу (природність і цивілізація), економіки добра і зла, невидимої руки ринку і homo oeconomicus, ірраціонального й архетипного аспектів людської природи, ролі математики в описі світу і створенні економічних моделей, проблемі правди та віри в економіці. Певна «богохульність» поглядів Седлачека проявляється, зокрема, в руйнуванні низки популярних економічних мітів.

У книжці подибуємо чимало аспектів, які на перший погляд здаються суперечностями і спробою поєднати різні речі: Гільгамеша і Вол-стрит, цінності без ціни, zombie economics. Але все це з’являється на сторінках навмисно, бо автор хоче змусити нас поміркувати, чи працює економіка так, як ми хотіли б, щоб вона працювала. Зрештою, щоб відповіли собі на запитання: чи здатні ми мислити економіку як економіку добра і зла?

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2018
Політичний журналіст Джон Джудис береться пояснити, як сформувалися популістичні політики, партії...
Дмитро Шевчук ・ Грудень 2017
Книжка представляє результати дослідження феномену гібридної війни Росії проти України, що його...

Розділи рецензій