Basil Kerski, Andrzej Stanislaw Kowalczyk (Hrsg.). Ein ukrainischer Kosmopolit mit Berliner Adresse. Gespräche mit Bohdan Osadczuk (Alexander Korab)

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
241 переглядів

Osnabrück: Fibre Verlag, 2004.

Торішнього вересня в давній пруській резиденції Потсдамі мені потрапила до рук іще зовсім по-типографському тепла книжка. Це німецькомовна поширена версія вже добре знаних частині українських читачів розмов, що їх обидва видавці, Базиль Керський, шеф-редактор двомовного берлінського «Deutsch-polnisches Magazin DIALOG», та знаний варшавський есеїст і літературознавець професор Анджей Станіслав Ковальчик провадили з Богданом Осадчуком польською мовою в його берлінському помешканні впродовж 2000 року. Ориґінал цих розмов з’явився 2001 року в Любліні під назвою «Wiek ukraińsko-polski».

У теперішньому ж оснабрюкському виданні, яке є публікацією Німецько-Польського товариства, до німецького перекладу тих бесід додано й запис іще однієї, новішої, з травня 2003 року, розмови, присвяченої внутрішньо- і зовнішньополітичним тенденціям в Україні, а також оцінці польсько-українських стосунків за останні три роки (розділ Х, «Епілог»).

Богдан Осадчук, який народився 1920 року в учительській родині в Коломиї – просто-таки леґендарний журналіст і політичний аналітик, один із чільних ліберальних публіцистів української діяспори другої половини XX століття (а сьогодні стає дедалі очевиднішим, що й один із чільних українських публіцистів минулого століття взагалі), один із найпомітніших і найповажніших речників польсько-українського порозуміння – розповідає про своє сповнене пригодами та подіями в найпервозданнішому значенні слова життя. Людина-стиль, із такими притаманними йому дотепністю, влучністю промовистішої за довгі розтлумачення деталі, інтелектуальною відвагою та іскристою самоіронією оповідає про ключові епізоди свого становлення: атмосферу давньої Галичини, дитячі та юнацькі роки в міжвоєнній Центральній Польщі, українські та польські настрої напередодні війни, початок і перебіг німецької окупації Польщі.

Він ретроспективно аналізує польсько-українські відносини в Другій Речі Посполитій під час і після війни, обставини виникнення УПА та її роль. Озирається на свої дивні, важкі та важливі студентські роки в столиці Третього Райху, на Берлін після капітуляції та в перші повоєнні роки. Згадує про той леґендарний час, коли він як «Олександер Кораб» дописував до «Ноє Цюрхер Цайтунґ», про співпрацю з Єжи Ґедройцем і його паризькою «Культурою», про знайомство з Єжи Стемповським і Вітольдом Ґомбровічем, дружбу з Юзефом Чапським, Віктором Ворошильським, Ґюнтером Ґрасом і про несподівану кризу дружби з ним. Повертається до років професури в Берлінському Вільному та Українському Вільному університетах, міркує про повоєнну українську еміґрацію, Европу після спорудження та повалення Берлінського муру; ділиться першими враженнями від підсовєтської ще України. Безліч прецікавих свідчень, що їх містить книжка, перетворюють цього надзвичайного чоловіка на важливого очевидця великої історичної епохи.

Для цього видання Базиль Керський написав фундовану біографічну післямову, заголовок якої дав назву всій книжці: «Український космополіт із берлінською адресою. Про Богдана Осадчука (Олександра Кораба)». Наприкінці знаходимо цікаві світлини. «Додаток» слугує підмогою для не надто обізнаного в перипетіях української та польської історії читача й містить короткий текстик «Довгий шлях України до незалежности», «Малий історичний лексикон Польща–Україна 1917–2004» і біографічні нотатки про співрозмовників.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками...

Розділи рецензій