Klaus Bachmann. Ein Herd der Feindschaft gegen Rußland

Лютий 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
116 переглядів

Wien–München: 2001.

Відомий німецько-польський журналіст, публіцист і політолог Клаус Бахман є також істориком. Про це свідчить його монографія «Вогнище ворожости до Росії. Галичина як джерело кризи у відносинах між Дунайською монархією та Росією (1907–1914)». Ця книжка спирається здебільшого на його докторську дисертацію про український національний рух і зовнішню політику Габсбурзької монархії напередодні Першої світової війни (докторат захищено у Варшавському університеті 1999 року).

Основна частина монографії поділена на три розділи, відповідно до впливу на розвиток передвоєнної ситуації в Галичині трьох національних чинників: польського, українського та російського. Бахман досліджує взаємозв’язки польського революційного руху і розгалуженої шпигунської війни в краї, він констатує причини великої політичної напруги в передчутті війни і визвольних змагань. Австрійська та російська держави в різний спосіб використовували національні прагнення поляків та українців у Галичині. Цікавими є спостереження автора про вплив внутрішніх міжнаціональних стосунків у Галичині на міждержавні відносини Австро-Угорщини та Росії, і навпаки, про вплив зовнішньої міждержавної політики на внутрішню ситуацію в краї. Автор доходить висновку, що російське заанґажування в галицькі міжнаціональні, міжконфесійні та політичні справи було надзвичайно глибоким. Бахман висуває тезу, що поінформованість росіян у внутрішніх справах Галичини була більшою, ніж у багатьох австрійських чиновників. Звідси бажання Росії використати кризові ситуації у своїх інтересах, звідси шпигунські й дипломатичні війни між державами.

Деякі проблеми освітлені в книжці досить описово, проте не бракує також і надзвичайно сміливіх, цікавих і достатньо арґументованих висновків. Зокрема, Росія розглядала польсько-українську політичну угоду 1914 року як casus belli. Ця угода вирівнювала статус українців та поляків і констатувала існування де-факто українського автономного утворення на території Австрії. Для Росії це означало не лише цілковитий крах її політики в близькому зарубіжжі, але й травматичне визнання «українського питання».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій