Емма Андієвська. Джалапіта

Травень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
887 переглядів

Львів: ЛА «Піраміда», 2006.

Емма Андієвська – вочевидь, усебічно обдарована мисткиня: комусь вона відома перш за все як поетка, комусь – як художниця. Перед цим виданням (випущеним в одній із найцікавіших книжкових серій останніх років – «Приватній колекції») у Львові вже виходили книжки, що знайомили читача з малою прозою Андієвської: «Казки» та «Проблема голови» (2000), і тепер видавці виявляють великий інтерес до цього ориґінального явища української літератури, сподіваючись і зацікавлености вдумливого читача.

До книжки ввійшли заголовна більша новела, зшита з клаптиків-історій про сюрреалістичну істоту, а також низка менших новел і казок. Мову цієї прози так і кортить назвати «поетичною», вона сповнена особливою образністю, витончена і розмаїта. Попри сюрреалістичну «закваску», насиченість метафорами і фантасмагорією, попри дивовижні сюжети і несподівані (але цілком слушні за ірраціональною логікою оповіді) розв’язки, новели не видаються ускладненими чи перевантаженими.

Проза Андієвської повна такої світлої доброти і ненав’язливої мудрости, що здається, ніби її оповідки стосуються найкращого зі світів, що живе за своїми «плинними законами», де химерні і часопростір, і все те, що його населяє. Відмінні за фабулою, новели перегукуються між собою, їх багато що пов’язує: стиль оповіді, герої (наратор, або ж таємничий Д.), особливе світовідчуття авторки, що відображено і в її картинах, і в поезії.

«Джалапіта» – мудра і яскрава книжка, що не має порожнин беззмістовности і тавра комерційного розрахунку. Можна багато говорити про філософський складник прози Андієвської, про моральну (але не моралізаторську!) її насиченість. Але насправді їх заступає авторчина безмежна фантазія, розмаїті сюжетні візерунки, які в одному абзаці можуть настільки примхливо завертатися, що навіть найкоротші новели видаються довершеними і вичерпними. Як-от, скажімо, оповідки «В ресторані», «Баштан», «Балакухи», «Зосередження», – не поступаючись решті текстів за сюжетно-образним напруженням, вони, проте, уміщаються на одній сторінці.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2018
Історії, які оповідає Катерина Калитко, відбуваються у фантазійних просторах альтернативної...
Мар'яна Рубчак ・ Лютий 2017
Роман Богдана Бойчука багатий на поетичні образи. Він водночас надзвичайно чуттєвий (секс у ньому є...

Розділи рецензій