Леонід Первомайський. Дикий пегас: 1924–1964

Квітень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
284 переглядів

Київ: Альтерпрес, 2004.

Збірку складають епіграми, пародії, памфлети, поеми, віршовані послання до колеґ-літераторів. Укладена ще далекого 1965 року, вона лежала в шухляді не лише за життя Леоніда Первомайського, а й навіть до останнього часу. Правда, окремі більш-менш «нейтральні» вірші з неї вже друкувалися, але інші годі було публікувати, бо ж об’єкти поетової сатири тоді ще були живі. На машинописі збірки автор засвідчив, що написав ці сатиричні твори для «найближчих друзів, а то й для самого себе. До цього жанру я більше не вдаватимуся». І ось тепер – через 30 років по смерті автора й у рік, коли йому виповнилося б 95, – «крамольна» книжка нарешті побачила світ.

По суті, це справжня ґалерея новітньої української літератури. Читач знайде тут поетичні епістоли та «дедикації» друзям і добрим знайомим Первомайського – С. Голованівському, О. Іваненко, М. Руденку, О. Безіменському, П. Антокольському, пародії на Є. Плужника, П. Тичину, М. Семенка, Н. Забілу. Об’єктами дотепних епіграм стали О. Влизько, Т. Масенко, В. Сосюра, А. Малишко, О. Жолдак. Особливо дошкульні епіграми на Л. Дмитерка, М. Шамоту та Б. Палійчука. Та найбільше перепало на горіхи М. Шереметові – колезі по перу та сусіді по Роліту, який свого часу закидав авторові, що той «їсть народний хліб». Цей «колега» удостоївся цілої поеми – «Sліб пана Шеремета». А ще на сторінках збірки читач познайомиться з такими колоритними персонажами, як майор Забулдига та редактор Позіхота.

«Дикий пегас» подає Первомайського в цілком новому, несподіваному ракурсі. Серйозний, вдумливий, філософічний поет виявився неабияким майстром колючого жанру.

Видання вийшло друком завдяки онукові поета Сергію Пархомовському. Примітки уклала Ізольда Антропова. Збірка має гарне поліграфічне оформлення, в ній уміщено кілька образів автора у виконанні Ади Рибачук та Володимира Мельниченка.

Нова книжка незамінна для дослідників і шанувальників української літератури 1930–1950-х років, адже відтворює дух тогочасного літературного життя і відгомін «письменницьких баталій». У передмові Пархомовський зазначив, що «ця збірка залишається не тільки емоційним свідченням певного історичного й літературного періоду, а й книжкою майстерних поезій, без яких уявлення про творчий доробок Леоніда Первомайського було б неповним».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Вірші Мандрик-Куйбіди, що складають основний матеріял книжки, лише підтверджують: ця постать має...
Володимир Шелухін ・ Листопад 2016
Велика за обсягом книжка добре знаного в Україні та за кордоном культуролога, літературознавця й...

Розділи рецензій