Лев Хмельковський. Дванадцять років біля науки. Есей

Липень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
307 переглядів

Київ: Смолоскип, 2014.

Американський журналіст українського походження Лев Хмельковський від середини 1980-х років працював головним редактором обласного радіомовлення у Черкасах, 1996 року виїхав до США і від 1998 року був редактором газети «Свобода». В есеї описано 1970–1980 роки — час, коли він жив у СРСР. Хмельковський зазначає, що нотатки мають на меті змалювати стиль життя часу, який тоді називали розвиненим соціялізмом, а згодом — застійними роками.

У центрі авторової уваги — будні Науково-дослідного інституту хімічної промисловости, а саме відділу, який опікувався поширенням інформації про діяльність інституту і хімічної промисловости СРСР загалом. Хмельковський, який не був ані хіміком, ані науковцем, потрапив на роботу до наукової установи випадково. Його звільнили із журналістської посади обласної газети у Черкасах і виключили з Компартії, проте «підозрілі» для влади зв’язки з ув’язненим Василем Захарченком і участь у поширенні самвидаву не привели Хмельковського за ґрати. Він став безробітним, який унаслідок низки випадковостей опинився в групі журналістів, що висвітлювали діяльність Науково-дослідного інституту в пресі, радіопрограмах і на телебаченні.

В есеї немає власне опису наукової діяльности інституту. Хмельковський зосередився на житті і побуті тих часів, у тому числі на поїздках наукових працівників на збирання врожаю чи нічну зміну на консервному заводі, відрядженнях до профільного міністерства до Москви, наукових конференціях у віддалених куточках СРСР і маленьких життєвих драмах на тлі повсюдного дефіциту товарів. Саме побутописання є осереддям оповіді Хмельковського, а увага до деталей, виплітання з них основної лінії оповіді є головною прикметою есею.

Описуючи несуттєві, на перший погляд, побутові сцени, Хмельковський не забуває зауважувати контекст. Його звільнення з посади змальовано на тлі «розборок» партійної верхівки і великої «чистки» 1970-х років. Іронічно описано й п’ятирічки СРСР та їх вплив на життя і побут громадян. А найприкметнішим є опис системи управління, переобтяженої розмаїтими установами і псевдонауковими закладами на тлі опису самої хімічної промисловости, яка знищувала екологію не одного міста СРСР і наслідки якої є відчутними в містах майже всіх областей України.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...
Світлана Ославська ・ Березень 2016
До збірника статтей Анатолія Дністрового ввійшли тексти, написані у 2007–2015 роках. Автора...

Розділи рецензій