Флорій Бацевич. Духовна синергетика рідної мови. Лінгвофілософські нариси

Грудень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
468 переглядів

Київ: Академія, 2009.

Дослідження рідної мови – важливий аспект сучасних лінґвістичних досліджень, оскільки у світі відбувається активний процес поширення бі- та полілінґвізму. В українському мовознавстві опубліковано низку праць, дотичних до цієї проблеми, зокрема, Богдана Ажнюка, Наталії Шумарової, Олесі Палінської.

Олеся Палінська зауважує, що однозначне і несуперечливе розуміння рідної мови для конкретного мовця можливе тільки тоді, коли й сам він, і суспільство є монолінґвальні. А коли виникають якісь додаткові чинники, як-от двомовна сім’я, іншомовне оточення тощо, стає очевидним, що поняття рідної мови розпадається на низку змістових блоків, розбіжність яких уможливлює їх розрізнення.

Скажімо, Богдан Ажнюк для українців у діяспорі виділяє принаймні сім складників поняття рідної мови: перша в житті мова; мова матері чи батьків; мова роду з дідів-прадідів; мова, з якою сама людина ідентифікує себе у плані культурної спадщини; мова, з якою людина зберігає емоційний зв’язок; мова, в якій людина почувається комунікативно найвигідніше; основна мова держави, лояльним громадянином якої є людина.

Сьогодні тривають пошуки нових теорій, здатних повніше і точніше описати мову. Науковці роблять спроби створити цілісну інтеґральну концепцію мови. Роблять припущення, що такою теорією стане синергетична парадигма мови, в основі якої лежить філософська концепція синергетики.

Саме з цих, лінґвофілософських, позицій до аналізу сутности рідної мови підходить професор Флорій Бацевич. Він досліджує історію розуміння людської мови як глибинно-символічного, духовного, синергетичного, теоантропокосмічного явища, нерозривно пов’язаного з Вічними Божественними Логосами та пізнавальною діяльністю людини.

Синергетика – це міждисциплінарний напрям досліджень, що ставить своїм завданням вивчення природних явищ і процесів на основі принципу самоорганізації систем, новий світогляд, що пов’язується з дослідженням феноменів самоорганізації, нелінійности, глобальної еволюції, з вивченням процесів становлення «порядку через хаос».

Дослідник розглядає символіко-енергетичне розуміння сутности мови, яким воно бачилося українським мислителям XI–XVI століть, духовну сутність мови в лінґвофілософських, культурних і освітніх концепціях XIX–XX століть (Вільгельма фон Гумбольдта, Олександра Потебні, Едварда Сепіра і Бенджаміна-Лі Ворфа, Йогана-Лео Вайсгербера, Івана Огієнка, Константіна Ушинського і Василя Сухомлинського, Михайла Грушевського, Василя Сімовича).

Окремий розділ присвячено синергетичній та антропокосмічній природі мови в лінґвофілософських концепціях XX століття (Алєксєя Лосєва, Павла Флорєнського, Сергія Булгакова, Карла Кастанеди).

Через призму власного світобачення, фактологічних знань із лінґвістики, лінґвофілософії, психології, соціології, нейрології, когнітології автор проникає у синергетику мови як притаманного лише людині вияву її сутности.

Отож, попри скептичне ставлення до «метафізичних», «несцієнтичних» філософських концепцій, наука про мову та лінґвофілософія наприкінці XX – на початку XXI століття визнали доцільність розуміння та потребу досліджувати духовну сутність людської мови, її синергетичну, етно-, людиноцентричну природу. «У процесах духовного освоєння світу рідна мова виконує роль каналу постійного діялогу між я та Іншим, особистістю і світом, людиною і Творцем <...> не ми говоримо мовою, а мова говорить нами, ця розмова відбувається рідною для кожного з нас мовою», – підсумовує автор.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Вадим Мірошниченко ・ Серпень 2018
Книжка складається умовно з трьох частин: твори Шарля Бодлєра: «Паризький сплін» (малі вірші в...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Більшість історій розповідають про власників бізнесу, заняття яких прижилися на новому ґрунті, або...

Розділи рецензій