Іван Дзюба, Чарлз Тейлор, Джеймс Гефт... Дух і Літера, № 24

Серпень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
132 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2012.

Чергове число альманаху відкривають чотири гасла із третього тому української версії «Европейського словника філософій. Лексикона неперекладностей»: «Angoisse» (туга, тривога, жах, страх) Паскаля Давіда із вставками з праць Зиґмунда Фройда та Жака Лякана; «Common sens» (здоровий глузд, спільний сенс, спільне чуття) Фаб’єна Брюжера; «Corso, ricorso» (хід, цикл, курс, перебіг, процес, проведення, розвиток, шлях; звернення, заява, апеляція, повторення) Алена Пона; «Momente» (моменти (музичне)) Даніеля Когена-Левінаса. У передмові до публікації Марина Рудницька наводить приклади неперекладностей, що їх виявляє спроба передати іншими мовами зміст Парменідової категорії «є», «буття».

У розділі «Encyclopaedia» Іван Дзюба до вже опублікованих фраґментів своєї книжки «На трьох континентах. Паралелі, альтернативи та взаємодоповнення в українській літературі: Европа, Америка, Австралія» додає ще один – цього разу про Миколу Зерова.

У розділі «Логос» опубліковано лекцію Чарлза Тейлора «Католицька модерність?», яку він виголосив 1996 року в Дайтонському університеті. Джеймс Гефт нагадує у вступному слові, що Тейлор уже торкався теми вибору сучасної людини між традиційною релігійністю та світським світоглядом у книжках «Джерела себе» (1989, український переклад – Київ: Дух і літера, 2005) та «Етика автентичности» (1992). Сам Тейлор убачає мету лекції в тому, щоби з’ясувати, що означає бути християнином тут і зараз – усередині модерної цивілізації. Післямовою до лекції є есей Джин Бетке Елштайн «Авґустин і різноманіття» про ставлення людини пізньої модерности до відмінностей між людьми та про її гординю, яка «заперечує нашу множинну й різнобічну взаємозалежність і підстави взаємного визнання».

У розділі «Res judaica» Алан Купер («Бібліїстика та юдаїка») подає «Два коментарі до Книги Левит», а Пабло-Ісаак Галеві (Кірчук) досліджує історію побутування івриту.

Роман Мних у розділі «Свідки епох» пише про вплив філософії Ернста Касирера на Дмитра Чижевського. І хоча той був радше геґельянцем, аніж неокантіянцем, Касирерові ідеї вплинули на нього так само, як думки Едмунда Ґусерля, Макса Шелєра, Ганса Ґеорґа Ґадамера чи Мартина Гайдеґера. Олександрі Тоїчкіній («Концепція просвіти в працях Д. І. Чижевського про Достоєвського») йдеться про російське просвітництво та нігілізм як предтечі більшовизму; вона ж рецензує виданий Фондом «Русское Зарубежье» перший (біографічний) том тритомового зібрання праць Чижевського.

В розділі «Етос» Ядвіґа Мізінська у статті «Байдужість» досліджує це явище, зокрема патологічну байдужість як вияв бездушности і живильне середовище для банального зла. Марта Замбжицька зіставляє духовні пошуки Фьодора Достоєвського та Андрєя Рубльова (як персонажа кінофільму Андрєя Тарковського). Марек Кіта («Софіологія свята») описує святкування як явлення Мудрости Божої; тему підхоплює священик Мілан Жуст («Хрещення як основа всіх християнських свят»).

У розділі «Київське коло» Віктор Андрушко та Стелла Гатальська міркують про «нові виміри традиційної української поетики» у творчості Івана Величковського і зокрема про символічне розуміння природи часу в українській бароковій поезії. У розділі «Seminarium» Ксенія Кучерова подає життєпис візантійського містика, преподобного Симеона Нового Богослова (949–1022), та аналізує його богословські й етичні трактати, проповіді та гімни. Завершують альманах рецензії Олега Коцарева на зібрання творів Мирослава Мариновича («Шеститомний урок доброзичливої мудрости») і Ганни Пивовар на книжку Йешаягу А. Елінек «Карпатська діяспора: євреї Підкарпатської Русі та Мукачева (1848/1948)».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2017
Книжка Михайла Якубовича є науково-популярним викладом історії та сучасного стану ісламу в Україні...
Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Твердження, що в модерному світі «релігія стала приватною», вказує на звільнення секулярних сфер...

Розділи рецензій