Ігор Смуток, Петро Сіреджук, Юрій Стецик.... Дрогобицький краєзнавчий збірник. Випуск IX

Лютий 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
217 переглядів

Дрогобич: Коло, 2005.

Збірник, присвячений 150-річчю від дня народження Івана Франка, відкриває добірка франкознавчих статтей. Ігор Смуток аналізує згадки про носіїв прізвища Франко в Озимині у XVIII столітті, де побутували прізвища неукраїнського походження. Петро Сіреджук доводить автохтонність прізвищевої форми Франко в практиці вживання протягом XVI–XVIII століть. Юрій Стецик викладає історію Франкового села Нагуєвичів до кінця XVIII століття. Володимир Галик подає Каталог археографічних та етнографічно-фольклорних Франкових записів на теренах Дрогобицько-Самбірського Підгір’я. Світлана Біла з’ясовує внесок Франка у вивчення церковних братств Галичини. Віталій Тельвак описує взаємини Франка та Михайла Грушевського в історіографічній традиції. Лідія Тиміш розглядає наукову спадщину Антона Петрушевича в оцінці Франка. Владіслав Макарський аналізує три Франкові статті, присвячені етнонімічним та антропонімічним ознакам русинів. Ярослав Ольховий встановлює місця проживання Франка у Дрогобичі та причини, що призвели до невиліковної хвороби письменника. Ярослав Грицак реконструює погляди Франка на єврейське питання. Богдан Янишин розглядає стосунки Франка з галицькими народовцями у 1880-х роках. Михайло Кріль досліджує Франкову участь у трьох виборчих кампаніях австрійського виборчого процесу 1890-х років.

В інших публікаціях переважає галицька тематика. Олександр Єрмолін пише про розкопки в 2004 році античного некрополя Джурга-Оба. Олександр Баран аналізує термінологію укріпленого міста в Галицько-Волинському літописі. Андрій Петрик вивчає проугорську партію всередині боярського прошарку в політичному житті Галицько-Волинської держави. Олександр Голездренко за скупими джерелами висвітлює діяльність львівського цеху мечників та його місце серед цехів Львова у XIV–XIX століттях. Леонід Тимошенко простежує родовід і початок духовної кар’єри єпископа Кирила Терлецького. Мар’яна Долинська докладно аналізує термін «перeдмістя» в контексті історичної топографії Львова в XVI–XVIII століттях. Наталія Сінкевич виявляє особливості поширення культу Богородиці на прикладі Луцького домініканського монастиря у XVIII столітті. Леонтій Войтович подає основні етапи розвитку колишнього економічного та культурного центру Галичини міста Розділ від часу його заснування в 1569 році. Володимир Перерва описує церковне життя в маєтках графині Олександри Браницької на Південній Київщині.

Петро Сіреджук з’ясовує, яким було музичне мистецтво німців Галичини у XIX – першій половині XX століття. Олександр Седляр висвітлює стосунки лідера українського національного руху на Бережанщині Андрія Чайковського з русофілами в 1870-х – 1914 роках. Вікторія Тельвак осмислює наукову діяльність Грушевського на тлі найгостріших дискусій в українській історіографії кінця XIX – першої третини XX століття. Василь Петранівський торкається проблем періодизації галицького туристичного краєзнавства другої половини XVIII століття – 1914 року.

Лідія Лазурко систематизує вивчення галицького краєзнавства на сторінках польського часопису «Історичний квартальник». Оксана Тимошенко розмірковує про розвиток української національної ідеї Миколи Міхновського в період діяльности УНП. Зоряна Лильо-Откович окреслює діяльність Національного музею у Львові в 1905–1939 роках. Іван Монолатій аналізує сприйняття Галичини та галицьких українців

у «Спогадах» Павла Скоропадського. Андрій Сова досліджує маловідомі сторінки діяльности українських товариств «Сокіл» на Дрогобиччині. Михайло Сеньків висвітлює позитивну роль товариства «Сільський господар» у міжвоєнний період.

Володимир Наконечний розглядає акцію «Вісла» як акт геноциду україніців у Польщі. Михайло Кріль фіксує основні події Старосамбірського реґіону в умовах тоталітарної системи (1939–1991 роки). Катерина Шевців подає шкіц до історії відродження польської громади Дрогобича на зламі століть.

Ігор Скочиляс друкує ґрунтовну розвідку про систему фінансово-корпоративних відносин духовенства Київської митрополії XIII–XVIII століть. Володимир Александрович подає унікальне джерельне свідчення 1683 року про перебудову Дрогобицької церкви св. Параскеви П’ятниці. Леонід Тимошенко публікує шість документів 1658–1708 років до церковної історії Дрогобича. Андрій Гречило подає опис та зображення прапора самбірських райців XVII століття із Державної збірки трофеїв військового музею у Стокгольмі.

Олена Бірюліна та Михайло Довбищенко означують роль представників шляхетської родини Єло-Малинських у суспільно-релігійному житті Волині з кінця XVI століття. Леонід Тимошенко досліджує рукописну книгу дрогобицької церкви св. Юра середини XVII – XVIII століть у контексті історії братства, церкви, впливу унії та іменного складу братчиків. Маріюш Казновський публікує п’ять маєткових документів із парафії в Бєску Сяноцької землі Руського воєводства в 1702–1803 роках зі збірок Державного архіву в Перемишлі. Беата Бодзьох-Казновська публікує списки мирян Гусаківської, Крукеницької та двох Мостиських церков (1767), описуючи стан парафій у містах Мостиського деканату. Ірина Скочиляс простежує застосування греко-католицьких печаток Перемиської єпархії кінця XVIII – початку XX століття.

Збірник завершують десять рецензій та вшанування ювілею академіка Ярослава Ісаєвича.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій