Юрій Шевельов. Дорогою відрадянщення: публіцистичні та наукові тексти 1941–1943 рр. (харківський період)

Серпень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
229 переглядів

Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2014.

Появі збірника статтей славетного українського філолога Юрія Шевельова, чиє життя було великою мірою пов’язано з Харковом, передували скандальні події в місті у вересні 2013 року, коли тодішня місцева влада завадила встановленню меморіяльної дошки науковцеві, арґументуючи це, зокрема, його співпрацею в 1941–1943 роках із місцевою газетою «Нова Україна», «колабораціонізмом» із німцями і навіть причетністю до знищення харківських євреїв.

У відповідь на абсурдні звинувачення та дії влади члени громадського об’єднання науковців Харківського історико-філологічного товариства, зокрема вчений секретар ХІФТу Сергій Вакуленко та його аспірантка Катерина Каруник, упорядкували й видали тексти Юрія Шевельова, опубліковані в «Новій Україні» та сумському часописі «Український засів». Заради цього видання упорядники відклали в часі амбітніший проєкт «Харків Юрія Шевельова». За інформацією Катерини Каруник, кількість публікацій у «Новій Україні» суттєво перевищує раніше відому дослідникам.

Відкриває збірник дослідження Катерини Каруник «Українство альтернативою радянству (творчий доробок Юрія Шевельова 1941– 1943 рр.)», де авторка описує розвідки науковця та обставини праці дослідника в Харкові, що його зайняли німці. Чи не найцікавіша частина статті — про спроби українських радянських філологів дискредитувати Юрія Шевельова в очах світової наукової спільноти, коли його — як і донедавна — без жодної арґументації звинувачували в прихильності до нацизму.

Тексти Юрія Шевельова для «Нової України» так чи так дотичні до тем його головних зацікавлень — розвитку української культури та мови. Умовно їх можна поділити на три групи. До першої належать тексти про розвиток української журналістики в Харкові ХІХ століття (видання «Ластівка», «Сніп», «Молодик»). Другу становлять тексти, написані на пошану діячів української культури ХІХ–ХХ століть: Олександра Потебні, Леоніда Глібова, Миколи Костомарова, Олександра Олеся, Ореста Левицького, Василя Пачовського, а також менш відомих кубанського поета Василя Мови-Лиманського, наддніпрянського літератора Спиридона Черкасенка. Нарешті, до умовно третьої групи належать тексти про різні етапи розвитку української мови за Російської імперії та більшовицького режиму, а також про політику, спрямовану на зросійщення української мови. Ба більше, деякі проблеми статтей украй актуальні й нині (як-от спілкування вчителів із дітьми українською лише на уроках). Істориків зацікавлять описи «золотої молоді» окупованого Харкова, що її породила, на думку Шевельова, радянська освітня та виховна система й спекулятивні відносини в окупованому місті.

Дописи до «Українського засіву» — це головною мірою рецензії на різні видання. Зокрема, з царини шевченкознавства; літературна критика історичних романів Адріяна Кащенка; історія перекладу українською Гоголевого «Тараса Бульби» в ХІХ–ХХ століттях (у тому числі з критичним аналізом перекладу, опублікованого в Празі 1941 року); поезія українського радянського поета Степана Риндика; авторові зауваги до німецько-українського та українсько-німецького кишенькових словників 1942 року. Вадою книжки є брак наукового коментаря, цілком зрозумілий, утім, із огляду на обставини підготування збірника. Проте в наступних виданнях упорядники обіцяють цей недолік виправити.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Ганна Протасова ・ Серпень 2016
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких...

Розділи рецензій