Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. Донеччина і Луганщина у XVII–XXI ст.: історичні фактори й політичні технології формування особливого та загального у регіональному просторі

Вересень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
486 переглядів

Київ: Інститут історії України НАН України, 2015.

Монографія науковців з Інституту історії України НАН України Станіслава Кульчицького та Лариси Якубової висвітлює найактуальніші питання історії Луганщини та Донеччини. Праця показує сучасні тенденції історичної науки (побудова моделі історичного розвитку окремої території на реґіональному рівні із залученням узагальнювальних методик) і має прикладне значення з огляду на поточні відцентрові тенденції державотворчого процесу в Україні. Автори розглядають Донеччину і Луганщину на тлі поворотних етапів політичної, соціяльно-економічної та етнокультурної історії від часу їхньої колонізації, яку здійснило українське козацтво у XVII столітті, до нещодавніх політичних і воєнних катаклізмів на Сході України.

У передмові академік Валерій Смолій висловлює сподівання, що праця сприятиме піднесенню питання на відповідний рівень розуміння суперечливих і потенційно конфліктогенних відносин реґіону з Києвом. У вступі автори аналізують історіографічний доробок та основні тенденції дослідження реґіону, пояснюють структуру роботи і висловлюють попередні гіпотези.

Перший із п’яти розділів монографії є ретроспективним аналізом колонізації від початку освоєння реґіону і до початку XX століття. У межах досяжних джерел автори описують історію колонізації сучасних Донеччини та Луганщини, що їх тоді називали Диким полем. Далі реґіон потрапив в орбіту Російської імперії, і від кінця XVIII століття тут розпочався розвиток фабричного виробництва в руслі імперської стандартизації завойованих територій. Маючи величезний потенціял корисних копалин промислового значення, Донбас за короткі терміни здійснив «стрибок у промислову еру», а далі в контексті впроваджуваної в імперії модернізації перебудувався на капіталістичні рейки промислового розвитку, вирізняючись розмаїттям етнічних і національних груп, що кували економічну потугу Російської імперії.

У другому розділі Кульчицький та Якубова детально пояснюють перипетії воєнно-революційних потрясінь 1917–1921 років, утвердження радянської влади через політику «воєнного комунізму», колективізацію та певну лібералізацію економіки в часи непу. Тут показано, як нова влада розправлялася зі своїми ідейними попутниками-революціонерами, назвавши їх бандитами та методично знищивши.

Третій розділ присвячено періоду «радянізації» Донбасу від утвердження тут влади більшовиків до початку Другої світової війни. Автори аналізують низку проблемних питань: радянську форсовану індустріялізацію краю, що передбачала зростання частки робітничого класу у структурі населення, закріплення інженерно-технічних працівників, початки виробничого змагання, Ізотовський рух (що виник завдяки почину шахтаря Микити Ізотова на шахті «Кочегарка»), освоєння нової техніки, започаткування системи планування і госпрозрахунку на виробництві, зародження та пропаґанду Стахановського руху. У другому підрозділі основну увагу зосереджено на темі Великого сталінського стрибка та Великого терору на Донбасі 1920–1930-х років. Тут розкрито нюанси теорії і практики комуністичного штурму промисловости, ревізіоністської політики в аґрарній сфері (розкуркулення, колективізація, хлібозаготівлі, Голодомор), проаналізовано концепцію радянської влади щодо етнонаціональних спільнот у містах, наступ на церкву, показано особливості політики українізації та русифікації в етнонаціональній мозаїці краю. В останньому підрозділі на численних прикладах продемонстровано специфіку більшовицького чекістського терору, завуальовану в офіційній доктрині виразом «Донбас ніхто не ставив на коліна».

Четвертий розділ книжки, який образно названо «Роки злету і падінь», хронологічно охоплює період від початку визволення від окупації у 1943 році до розпаду Радянського Союзу. Увагу дослідників зосереджено на кількох проблемних блоках. Левова частка припала на висвітлення специфіки економічного розвитку краю (економічний розвиток Донбасу по війні, у роки «відлиги», «застою» та наростання системної кризи радянського ладу). Кульчицький і Якубова виділяють «золоту добу» в розвитку Донбасу, починаючи від хрущовської програми розвитку вугільної промисловости і до брежнєвського застою. Окрему увагу приділено питанням повсякденного життя донеччан та луганчан у післясталінську добу — дослідники знайшли місце і для аналізу діяльности органів держбезпеки. Автори показують культурне обличчя Донбасу і трансформацію за пів століття реґіону, затисненого в лабетах мітологеми «радянський народ».

В останньому розділі монографії автори аналізують український Донбас у контексті реґіонального розвитку на сучасному етапі націєтворення. Наприклад, економіка краю повністю підпала під ласі апетити олігархів, а населення промислового реґіону опинилося — чи його заштовхали — у системі координат «двох Україн».

На завершення науковці ставлять риторичне питання про місце Донеччини й Луганщини в модерному національному проєкті. Тут більше запитань, а відповіді чекають часу та нових досліджень.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна...
Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні...

Розділи рецензій