Євген Нахлік. Доля. Los. Судьба: Шевченко і польські та російські романтики

Березень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
347 переглядів

Львів: 2003.

Монографія завідувача відділу літературного процесу й компаративістики Львівського відділення Інституту літератури ім. Шевченка є порівняльним дослідженням чільних представників трьох слов’янських літератур: української (Шевченко), польської (Міцкевіч), російської (Пушкін), а також інших естетично близьких письменників.

Автор зосередився на тому, як співвідносяться світоглядні та художні шукання і творча індивідуальність Шевченка, а також сучасний стан шевченкознавства з найпомітнішими польськими й російськими романтиками та найновішими дослідженнями їхньої творчости. Він певен, що компаративістичний підхід дає змогу зрозуміти загальні закономірності розвитку національних літератур та світової літератури і водночас виявити національну та індивідуальну самобутність кожного письменника. Дослідник намагається з’ясувати й висвітлити Шевченкові рефлексії над соціяльним, національним та універсальним становищем людини, а також індивідуальний екзистенційний досвід поета на тлі літературної творчости.

Поставивши собі завдання показати Шевченка поза усталеною мітологізованою парадигмою, як особистість із людським обличчям, Євген Нахлік застосовує набутки психоаналізу, дослідження міту, архаїчної та історичної свідомости. Звертаючись до теми трансцендентного в Шевченковій поезії, автор зупиняється на нетрадиційному предметі дослідження – топосі й дискурсі долі у творчості поетів доби романтизму. Добре обізнаний із новітніми течіями філософії та літературознавства, автор, однак, декларує, що не дотримується послідовно жодної літературознавчої теорії та методології, а лише використовує їхні окремі здобутки для виконання поставлених завдань.

Книжка спирається на багатющий корпус літературознавчих досліджень та засвідчує неабияку ерудицію автора, охоплюючи широчезне коло проблем літературної творчості романтиків (дискурс свободи, революціонізм, християнізм, міленаризм, месіянізм, мітотворчість, художній історизм, топіка долі, екзистенційні роздуми тощо).

Наприкінці книжки автор робить спробу поглянути на творчість поетів-романтиків із перспективи модернізму й постмодернізму та оцінити значення їхньої спадщини для сьогодення.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття...

Розділи рецензій