Патрик Гордон. Дневник. 1684–1689

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
182 переглядів

Москва: Наука, 2009.

Четверта книга щоденника Патрика Ґордона, шотландця на польській, шведській та (з 1661 року) московській військовій службі, що охоплює 1684–1689 роки, разом з опублікованими раніше (у 2000, 2002 і 2005 роках) частинами його записок, є надзвичайно цінним свідченням про події другої половини XVII століття у військовому, політичному, культурному, економічному та повсякденному житті Московії, Гетьманщини, Речі Посполитої. Щоденник перекладено з ориґінальних нотаток, насамперед англомовних, що зберігаються у Російському державному архіві давніх актів, і вперше опубліковано без купюр. Окрім власне тексту щоденника, до видання ввійшли 13 листів Ґордона до шотландського сановника графа Мідлтона і купця Семюела Меверела, а також коментарі та наукова стаття перекладача і дослідника документу Дєніса Фєдосова.

З Ґордонових записів дізнаємося про систему вишколу й затягу на службу до московського війська; становище служилих чужоземців у Московії; політичні взаємини Кремля з дворами Европи, передусім Великою Британією, а також гетьманським реґіментом, донськими козаками; курси валют; перебіг війни країн Священної Ліґи з Османською імперією та її васалом Кримським ханатом; звичаї московської бюрократії; політичне розташування сил при троні Романових тощо. Для українських істориків надзвичайну цінність становлять відомості про збройне протистояння між Кримом і Річчю Посполитою під час королювання Яна III Собєського і роль у ньому правобережної козаччини. Добре обізнаний із політичним розподілом сил на Україні, де йому не раз випадало бувати й брати участь у найвідоміших воєнних кампаніях і битвах, як-от Чуднівській (1660), або Чигиринських походах (1677 і 1678), проникливий шотландець чимало уваги в своїх нотатках приділив постаті гетьмана Івана Самойловича, відзначаючи його політику і щодо Правобережжя й Запоріжжя, і всередині Гетьманщини.

Відчув він і напруження в козацько-московських узаєминах, зокрема, невдоволення козацтва Гетьманщини умовами, на яких Москва уклала Вічний Мир 1686 року. Як свідок Коломацької ради 1687 року Ґордон описав усунення від гетьманства Івана Самойловича та прихід до влади Івана Мазепи. Докладно повідомляючи про справу переяславського полковника Дмитрашки (Дмитра Райчі) і місію до Мазепи думного дворянина Фьодора Шакловітого у 1688 році, він констатував, що уряд Соф’ї Алєксєєвни ставився до свого ставленика з недовірою, не бажав, аби той мав таку саму владу, що й Самойлович, і волів підтримувати серед полковників опозиційних гетьманові осіб.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Жовтень 2018
Випуск присвячено ювілею одного з редакторів часопису, доктора історичних наук, професора Кам’янець...
Оксана Булгакова ・ Червень 2018
В основу дослідження авторка поклала традиційний для років непу поділ торгівлі на державну,...

Розділи рецензій