С. С. Возняк. Діяльність у вимірах культури: проблема формоутворення

Грудень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
112 переглядів

Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2011.

Загальною проблемою монографії волинського культуролога та філософа Сергія Возняка є формоутворення в контексті реальностей культури. Тож закономірно, що основними категоріями виступають тут «форма» і «зміст». Відповідно Сергій Возняк зосереджує увагу на формотворчих характеристиках людської діяльности, з одного боку, та філософсько-світоглядних підвалинах та основах категоріяльного порядку мислення, з іншого. Визначаючи людську культурну активність як перетворювальну діяльність, автор прагне пізнати її, звертаючись до широкого культурно-історичного і світоглядного процесу та спираючись на історико-філософський контекст. А головною інтенцією є намагання продемонструвати актуальність осмислення культурної діяльности та її формоутворень у рамках сучасного суспільного та освітнього життя. Хоча при цьому очевидним є те, що автор виявляє прихильність до класичної парадигми філософування (зокрема, німецької класичної філософії).

У першому розділі Сергій Возняк обґрунтовує діяльнісно-комунікативний підхід, який прагне застосовувати в рамках теоретичного аналізу категорій «форма» та «зміст». Це дозволяє потрактувати діяльність як комунікацію та вираження людини в межах світу культури. Другий розділ присвячено окресленню світоглядного змісту категорії «форми». Певною мірою автор прагне запрезентувати вступ до метафізики культури, розглядаючи через призму культуротворчої діяльности проблему ідеального та матеріяльного, душі й душевного, відношення матерії та форми.

У третьому розділі Возняк розглядає проблему змістовности й істотности форми, звертаючися до німецької класичної філософії (зокрема, в окремих підрозділах детально аналізує діялектику форми та змісту в культуротворчій діяльності у філософії Канта, Фіхте, Шелінґа та Геґеля). У четвертому розділі автор прагне показати суспільний і педагогічний аспекти проблеми формоутворення в культурі. Для цього звертається до актуальних питань, що стосуються особливостей культурної реальности початку XXI століття, сучасної освіти, формування духовної культури тощо.

Загалом дослідження Сергія Возняка цінне тим, що автор прагне поєднати культурфілософський та культурологічний підходи й продемонструвати ті аспекти людської діяльности, які можна використати для подолання соціокультурних викликів XXI століття.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій