Володимир Ковальчук. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі (1941–1944 рр.)

Вересень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
108 переглядів

Літопис Української Повстанської армії. Бібліотека. Том 7
Торонто–Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2006.

У дослідженні дотепер гострої тематики автор спробував зайняти відсторонену позицію науковця. Цьому посприяв джерелознавчий підхід, у якому за предмет дослідження було обрано ориґінальну документацію ОУН(б) і УПА. Це змусило звертати увагу на обставини й механізми творення документів, особливості передавання інформації в специфічних умовах підпілля та конспірації. Отож дослідник, вивчаючи організаційну мережу Запілля УПА на Волині та південному Поліссі, зміг уникнути ідеологізації предметної сфери дослідження. Описуючи структуру Служби безпеки ОУН(б), він згадує і про «есбівські чистки» 1944 року, з’ясовує методику переслідування її працівниками т.зв. «ворогів»: «комуністів, поляків і ворожих аґентів» (с. 180).

Монографія складається з двох частин, що мають самостійну цінність. Це власне розвідка (с. 7–281) і додатки (с. 282–424), а також список використаних джерел, іменний і географічний покажчики. Розвідку поділено на шість розділів. У першому автор окреслює еволюцію підпільної мережі ОУН(б) під назвою «Північно-західні українські землі», що існувала на території Волині та південного Полісся, розшифровує та локалізує велику кількість криптонімів повстанських округ. У другому розділі проаналізовано стан джерельної бази, а це – ориґінальні документи ОУН–УПА, що залягли в наших архівах унаслідок того, що радянські війська й партизани в 1943–1944 роках захопили повстанські документи. Наведений фактаж спростовує відомий стереотип, за яким усі документи ОУН чи УПА називали «листівками» чи «грипсами». Документацію ОУН–УПА розподілено на 5 категорій: розпорядча, звітна, внутрішньогалузева, аґітаційно-пропаґандистська й «конспіративний епістолярій». Загалом класифіковано 50 різновидів документів: накази, звіти, інструкції, денники, призначення, посвідки, а це 879 одиниць, з яких 711 уперше введено до наукового обігу. На жаль, автор із захопленням віддався переказуванню справ, що подекуди скидається на анотований путівник архівними фондами. До того ж читання монографії ускладнюється наявністю в тексті численних скорочень. У 3–6 розділах описано заходи ОУН(б) і УПА з організації господарського життя і гуманітарної сфери на територіях, вільних від німецької та радянської адміністрації. Простежено роботу організаційних структур УПА – референтур: суспільно-політичної, організаційно-мобілізаційної, зв’язку, служби безпеки, господарської юнацтва, жіноцтва, Українського червоного хреста. Однак автор оминає увагою комендантів, яким були підзвітні керівники референтур. Додатки вміщують анотований покажчик документів, що їх використав дослідник (1100 позицій), а також публікацію унікальних радянських документів із аґентурно-оперативної роботи, у яких ідеться про технологію фальсифікації НКДБ-МДБ ділового листування між членами ОУН(б).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій