Christopher Whyte. From the Diary of Maria Malibran

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
228 переглядів

Crìsdean MacIlleBhàin. Bho Leabhar-Latha Maria Malibran
Stornoway: Acair Books, 2009.

Книжка віршів «Зі щоденника Марії Малібран», видана у форматі білінґви – ґельською та англійською, стала третьою поетичною збіркою у доробку шотландського письменника Кристофера Вайта.

Кристофер Вайт вивчив шотландську ґельську мову вже у цілком свідомому віці. Писання віршів ґельською теж стало для нього невипадковим і виваженим кроком – ба більше, кроком хоробрим, зважаючи на те, що ґельськофонна громада Шотландії сьогодні, м’яко кажучи, нечисленна. Якщо 1901 року, згідно з офіційними опитуваннями, в Шотландії мешкало понад 28 тисяч осіб, що спілкувалися лише ґельською, то вже 1961 року їхнє число ледве сягало тисячі, а протягом наступного десятиліття зменшилося ще вдвічі. Як зізнається оглядачка Шарлот Рунсі у своїй рецензії на Вайтову поетичну збірку для газети «The Scotsman» (від 2 січня 2010 року), «мені нелегко повною мірою оцінити цю книжку, адже, як і більшість молодих шотландців, я володію ґельською на дуже початковому рівні». Отож, якщо просто писання ґельською для автора тотожне свідомому обмеженню кола потенційних читачів, то чи не є ще ризикованішим у цьому сенсі писання ґельською саме поезії – до того ж поезії, в якій поєднано модерне із традиційним та вибагливо суміщено різні культурні та історичні шари? Для чого потрібні такі ескапади письменникові, який цілком довів свою спроможність завойовувати прихильність читачів, випустивши у світ кілька англомовних романів?

Вайт сам відповідає на ці питання, адже він – один із небагатьох письменників, котрі не соромляться звертатися до читача від першої особи. У віршованому прикінцевому слові до поеми про Марію Малібран (маленького роману, як цей твір називає сам Вайт), він закликає читачів не дивуватися тому, що темою для ґельськомовної поеми обрано не особисті переживання автора, пов’язані з відчуженням та поверненням до мови предків, а історію життя італійської оперної співачки. Кристофер Вайт називає кожне поетичне слово, написане ґельською (хай на яку тему), посіяним зерном, із якого – хоча воно й не драконячий зуб із давньогрецького міту про Кадма – проростуть ті, хто дадуть належну оцінку трудам письменника. Майбутні покоління виростають зі слова минулих – ось про що йдеться Вайту. В іншому циклі («An Unwritten Book» – «Ненаписана книга») поет, міркуючи про своє рішення віршувати ґельською, порівнює себе із маленьким хлопчиком, який знайшов у шафі старовинний срібний сервіз, потемнілий від часу. Замилований, він потай забирає до своєї кімнати то чашу, то тарелю, поліруючи їх, повертаючи сріблу його первозданний блиск.

Втім, було б хибним вважати, що Кристофера Вайта цікавить лише мовний аспект самоідентифікації людини. «Що означаєбути собою? –запитує він. – Як виглядає самість, і як можна її описати?» Для того, аби й далі шукати відповідь на це питання, сам письменник нещодавно полишив викладання шотландської літератури в університеті Ґлазґа (справа, якій він присвятив п’ятнадцять років життя) та переїхав до Будапешта, де нині займається тільки письменством.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Вірші Мандрик-Куйбіди, що складають основний матеріял книжки, лише підтверджують: ця постать має...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Збірку можна було би назвати книжкою чотирьох пір року або різних настроїв. Спектр змін природи й...

Розділи рецензій