Микола Горбаль. Деталі піщаного годинника

Лютий 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
118 переглядів

Київ: Факт, 2008.

Микола Горбаль – поет-дисидент, чиї поезії, написані в ув’язненнях протягом 1970–1980-х років, уперше видала Надія Світлична 1983 року в США. До перевиданої та доповненої збірки «Деталі піщаного годинника», вдало інкрустованої малюнками Богдана Горбаля, ввійшли переважно досить коротенькі поезії медитативного характеру та авторські пісні. Микола Горбаль також додав до книжки автобіографічний нарис «Історія однієї фотографії», а передмову до неї написав Євген Сверстюк.

Горбалеві тексти в основному зосереджуються на осмисленні життя в категоріях вічність/тимчасовість, безконечне/минуще. Відповідно, кожен із нас є піщинкою, деталлю того годинника, який веде лік світові у безконечності, хоча можливо, інколи й «важко змиритись, що ти лиш піщинка / в безмежжі часу».

Хронотоп у поезіях збірки постійно тяжіє до розширення усталених меж. Час від теперішнього розширюється як «вперед» (до вічності, безконечності), так і «назад» («Сьогодні зранку пішов туди / де він був, коли його ще не було»), а замкненість просторова спричиняється до втоми, забуття й занепаду («Закорковане, / забуте, / настояне, / п’яніло від самого себе, / бродило саме в собі, / стомилося від самого себе, / згусло / закорковане»). Безконечність у Горбалевих поезіях стає тим критерієм, який визначає вартість речей, явищ, самого світу. Вічність є однією з наскрізних тем збірки; її наділено рисами м’якости, плавности, тиші. Натомість тимчасовість супроводжується образами безвиході, колючости, кари та байдужости. Цікаво, що Горбалевій вічності притаманна категорія множини («тихо, як лілії, / кружляли вічності»).

Горбалева поезія – це не лемент, плач чи нарікання на долю, а прагнення поглянути на негаразди свого часу відсторонено і якнайглибше. Подекуди вірші складаються з одного-двох рядків, набуваючи рис афористичности, наприклад: «І в цьому колодязі вода отруєна» або «Барвінкові що – / він стелиться низенько». А чого тільки варта тонка, ледь помітна авторська іронія, якою пронизано тексти збірки «Деталі піщаного годинника»!

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Спілкування, інтернет, зміни в культурному ландшафті людства, мандри – найпоширеніші теми збірки...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Поезії Бельченко притаманний особливий різновид гармонії – вона насичена мотивами з історії...

Розділи рецензій