П’єр Розанвалон. Демократична легітимність: безсторонність, рефлексивність, наближеність

Жовтень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1199 переглядів

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009.

Французький історик і політолог П’єр Розанвалон обстоює ідею принципової незавершености демократії як політичної, економічної та соціяльної форми організації суспільства. Аналізуючи демократичний устрій, французький мислитель наголошує, що вже очевидним для демократій видається ідея про народ як одиноке законне джерело влади. Крім того, в рамках демократичного процесу встановлено, що леґітимність влади визначається голосуванням більшости. Проте сучасний стан демократії ставить низку проблем, пов’язаних із леґітимністю, оскільки, починаючи від 1980-х років, у демократичних суспільствах з’являються нові феномени, які потребують політологічного і філософського осмислення.

Передусім Розанвалон звертає увагу на кризу подвійної леґітимности. Від початку XX століття певну основу демократичним режимам забезпечували дві перехресні її форми – процедурна та субстанційна. Однак наприкінці минулого століття система подвійної леґітимности зазнала краху. Причиною цього стали десакралізація та релятивізація функції виборів, зміна поняття більшости, а відтак, сучасні суспільства починають розуміти себе, виходячи із поняття меншости. Крім того, утверджується новий спосіб управління зі зростанням уваги до іміджу та комунікації. Все це, стверджує Розанвалон, зумовлює потребу «виявити концепти, які можуть допомогти зрозуміти цей світ, що народжується, і ще більше – розгледіти нові демократичні форми, до яких цей світ міг би позитивно еволюціонувати». У такий спосіб визначається мета цієї праці: окреслити концептуальне поле, яке дозволяє оцінити демократичний потенціял зародкових і неоднозначних інститутів і практичних методів, що, своєю чергою, зумовлює потребу побудови ідеалів, яким відповідають нові фігури загальности та леґітимности.

Розанвалон визначає три нові фігури леґітимности, а саме: леґітимність безсторонности, леґітимність рефлексивности та леґітимність близькости, й аналізує кожну в окремій частині праці. Висновки його дослідження дають змогу зрозуміти нові виміри та горизонти живої демократії у XXI столітті.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
・ Вересень 2016
Чергове число бюлетеня «Russie.Nei.Visions», що його публікує Французький інститут міжнародних...

Розділи рецензій