Éric Fassin. Démocratie précaire. Chroniques de la déraison d’État

Серпень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
166 переглядів

Paris: Edition la Découverte, 2012.

Книжка Ерика Фасена «Хитка демократія. Хроніки втрачання державою розуму» є збіркою есеїв, друкованих у різних французьких виданнях у 2006–2012 роках. Автор описує проблеми французького суспільства в діяпазоні від розподілу влади до суспільної ролі родини на тлі формування нової французької ідентичности. Методологічно він зводить їх до однієї проблеми, яку вбачає в тому, що сучасники співіснують в одному часі, але живуть із різними темпоритмами, що призводить до розбіжностей у світосприйнятті й нетерпимости до поглядів іншого. Оцю неспроможність сприймати інший погляд Фасен і закидав французькому урядові Ніколя Саркозі, зокрема через розпочаті 2009 року на державному рівні дебати про французьку ідентичність. Мовляв, хіба у Франції немає інших проблем, аніж дискутувати про те, що означає бути французом, і про що така дискусія свідчить – про існування проблеми з міґрантами чи радше про існування проблеми з дієвою міґраційною політикою?

Сучасне французьке суспільство, вважає Ерик Фасен, заради так званої демократії заперечує або дискримінує право бути іншим, наприклад, носити наочні релігійні ознаки чи належати до «видимих меншин», зокрема до ромів. Він указує на вади державної політики ідентичности й міґрації та зазначає, що вони спричиняють зворотний ефект: замість дальшої демократизації та прагнення інтеґрації міґрантів і представників «видимих меншин» урядова політика спричиняє дальше відчуження їх від французького суспільства, стає перешкодою до їх інтеґрації та спричиняє безліч соціяльних проблем.

«Демократія не діє, якщо нею не користуються», – стверджує Фасен і додає: «Чи не проголошує політика національної ідентичности такий універсалізм, через який до неї не можуть долучитися ті, хто своїми культурними чи релігійними переконаннями ставлять під загрозу наші традиції свободи та рівности?». Втім, дотримуючися традицій французької інтелектуальної думки, Фасен лишень окреслює низку проблемних питань, проте не дає рекомендацій, як по-іншому будувати французьку національну міґраційну та інтеґраційну політику.

Проблеми демократичної інтеґрації, якими перейняте французьке суспільство, актуальні і для української держави, ще далекої від національної сконсолідованости, тож придатися ця книжка може не тільки тим, хто цікавиться становищем у Франції чи загалом у Західній Европі.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...
Світлана Ославська ・ Березень 2016
До збірника статтей Анатолія Дністрового ввійшли тексти, написані у 2007–2015 роках. Автора...

Розділи рецензій