Jan C. Jansen, Jurgen Osterhammel. Decolonization: A Short History

Жовтень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
590 переглядів

Translated from German by Jeremiah Riemer
New Jersey: Princeton University Press, 2017.

Книжку німецьких фахівців із глобальної історії та феномена колоніялізму Яна Янсена (Німецький інститут історії, США) та Юрґена Остергамеля (Констанцський університет, Німеччина) присвячено деколонізаційним процесам у новітній період, які торкнулися економіки, культурного розвитку, політики. Видання монографії є доповненням німецькомовного ориґіналу 2013 року. Структурно видання складається з передмови, семи розділів, нотаток та вибраної бібліографії. У передмові автори зазначають, що навіть у XXI столітті колоніяльна спадщина нагадує про існування проблем, пов’язаних із розпадом европейських і міжконтинентальних імперій. Також у вступній частині вказано, як розуміти термін «деколонізація», його відносні типологічні та хронологічні характеристики.

У першому розділі описано амбівалентність цього терміна: 1) розпад імперій та утворення незалежних держав; 2) знищення політичних інститутів, заснованих на окупаційних методах управління територіями. «Найгарячішою» фазою деколонізації є 1945–1975 роки, але комплексно зрозуміти перебіг цих подій без ретроспективи складно. Еліти в метрополіях передбачали відносно мирне передання влади на місцях, але війни другої половини XX століття засвідчили зовсім іншу тенденцію. Також визначено специфіку колоніяльних бюрократичних структур, різних статусів підлеглих територій та значення поняття «суверенітет» у рамках боротьби проти імперських режимів. Сама природа деколонізаційних практик не була простою заміною національних символів.

Для авторів розпад СРСР навряд чи вписується в процеси загибелі імперського панування у світі. Науковці виділяють три рівні деколонізації: імперський, локальний та міжнародний, — і пояснювальними моделями цих явищ є передання влади, національно-визвольна боротьба, неоколоніялізм, скидання тягаря «білої людини», міжнародні процеси.

У другому розділі показано, як дві світові війни та поширення націоналістичних ідей вплинули на ерозію колоніяльної системи. У міжвоєнний період були активними антиколоніяльні рухи, відбулася інтернаціоналізація колоніялізму та реалізувалися реформаційні проєкти конституційного і соціяльно-економічного розвитку колоній.

Третій та четвертий розділи аналізують реґіональні особливості й економічний вимір деколонізації. Розпад імперій супроводжували економічна революція, зменшення впливу колоніяльних та імперських бізнес-інтересів. Фінансові кола не виступали лобістами важливих рішень із деколонізації територій.

Прикінцеві три розділи наголошують роль міжнародних організацій, глобальних процесів, ідеологічних постулатів і показують, як саме колоніяльне минуле формується в політиці пам’яті і як імперська спадщина може впливати на нинішній порядок у світі й повсякденні практики. Загалом книжка Янсена та Остергамеля є потужним історіографічно-методологічним підґрунтям для становлення українських колоніяльних і постколоніяльних студій.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Галя Василенко ・ Листопад 2017
Чи доречне використання слова «людина» в історії про Авшвіц? Чи можливо вписати «людське» в...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи...

Розділи рецензій