Ірина Надворна. Данина моді

Жовтень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
197 переглядів

Ужгород: Поліграф центр «Ліра», 2010.

Творчий дебют Ірини Надворної відбувся 2008 року, й одразу поетка здобула визнання, ознакою чого стала премія за майстерне відчуття слова та ігрову манеру письма в збірці «ТекстСтильна проМисльСловість».

Нову книжку поезій «Данина моді» написано з тонким смаком. Вміння авторки приборкувати слова та їх значення слугує підґрунтям для найменування її письма як постмодерного, а подекуди навіть іронічного щодо самої постмодерної художньої свідомости. Це свідчить про можливості та перспективи українського постмодернізму, які з необхідністю виходять з його периферійности, де він виступає передусім як реакція на самого себе.

Збірка поезій – це мапа лабіринту з численними коридорами, який читач сам заповнює довільним блуканням. Назва книжки «Данина моді» – символічна брама до лабіринту – об’єднує вимір сучасности і давнини, котрі натхненні апеляцією до моди і творчости Амедео Модильяні, репродукції картин якого прикрашають видання. Візьмемо за точку відліку однойменний вірш, який є достатньо репрезентативний щодо стилю цілої збірки. Адже цей об’ємний голографічний лабіринт побудовано не за принципом структурно та ієрархічно організованої єдности. В ньому немає місця для чіткої домінанти, лише вільне прочитання. Кожне слово, кожна поезія рівноцінно можуть бути вписаними в декілька варіянтів інтерпретації і жодній із них не належати повністю, але передбачати їх. Тут усе межує одне з одним, переплітаючися в дивацькій суміші: «П’єро п’є. Обиватель, убиватель часу/В товаристві акцизних марок/Втікає у вино. Воно – у нього…» («Данина моді»). Або: «Аж тишу розвінчує грім…/Та це лише тішить:/втамується спека небес/і небезпека мине» («Босо-ніжно»).

Поезія Ірини Надворної – інтерактивна позначувальна практика, у якій читач займає позиції деміюрга, майстра Гри, сталкера, і діє за формулою: «хвилина мовчання – півгодини сурдоперекладу». Багатогранні конотації кожного слова вплетені дбайливою рукою авторки у поетичну канву і розгортаються різнобарвними візерунками. Ми не можемо стверджувати: цінність даної поезії в тому, що читач привносить у текст свої смисли, свій індивідуальний досвід; радше завдяки читанню відкривається внутрішня краса поетичного слова, краса його багатозначности та смислотворення, пластичний потенціял його метафорики та образности, ритмічного та фонетичного відлуння. Йдеться про те, що сам процес сприйняття тексту стає його невилучною частиною.

Вірші з «поза четвертою групою крові» важко піддаються опису, вислизають з будь-яких картографувань. Тематика кожного з них завжди невловима і динамічна, назва – деколи лише натяк, а подекуди – квінтесенція. Ми розмовляємо з автором про «Червоне вино» і «Випадкове відтворення», «Інформаційного привида» і «Політ-не-коректний», «Баха» і «Герду». Ми драматизуємо відчуття любові й самотности «вінільно-ванільним» звучанням «Люблюзу» та дощу, що поволі розмиває глухі кути. Поезія Надворної майорить цікавими неологізмами, насичена англомовними та російськомовними висловами, і це лише додає їй музикальности та нових граней смислу. Вона апелює не до емоцій, а радше до інтелектуальної естетичної насолоди: «Існую без сну/і моє неспочите чоло/з’являє з уяви/новий рене-сенс/текст-а тет» («Я – останній естет»).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Поезії Бельченко притаманний особливий різновид гармонії – вона насичена мотивами з історії...
Інна Булкіна ・ Квітень 2017
Сергій Жадан завжди тяжів до віршованого епосу, до створення «хроніки», розлогої історії про великі...

Розділи рецензій