Франко Нембрини. Данте, поэт желания. Комментарии к «Божественной комедии». Чистилище

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
115 переглядів

Перевод Екатерины Бровко
Київ: Дух і Літера, 2016.

Книжка розвиває рефлексії італійського педагога над «Божественною комедією». Переклад першої частини праці Франко Нембрині з коментарями до «Пекла» видавництво «Дух і Літера» надрукувало 2014 року (рецензію на це видання див.: «Критика», 2014, ч. 9–10). Твір Данте, переконує Нембрині, не варто сприймати як розповідь про потойбічний світ. Це книжка про нас і наше життя. «Чистилище» — це частина, яка кожному дає обіцянку і вказує шлях для її виконання. Крім того, в ній закладено ідею прощення і можливости почати все спочатку. Якщо «Пекло» демонструвало картини непорушности, відсутности простору й часу, то «Чистилище» слід сприймати як розповідь про час та історію, про дійсне, що спонукає нас звернутися до самих себе й нашої реальности. Наш час пропаґує свободу як незалежність від будь-чого, можливість робити те, що хочеться. Але, стверджує Нембрині, це також і незалежність від добра, непідвладність йому, що зумовлює панування над нами культури, ворожої нашій природі, і суперечить прагненням серця. Тому в коментарях він звертає увагу на справжні виміри свободи людини та долання залежности від негараздів сучасного світу.

Данте, пише Нембрині, відкриває можливості осягнути сутність християнства. Автор прагне знайти таку перспективу розгляду «Чистилища», яка дасть змогу дивитися на речі не моралізаторськи, але так, щоб гріхи не визначали щодо нас остаточного рішення. Центральною категорією, або ж ключем до творчости Данте, згідно з Нембрині, є «бажання». Саме воно пронизує всю «Божественну комедію». А тому в «Чистилищі» першим словом є «бажання», а не «гріх». У цьому проявляється разюча відмінність від пекла, місця, позбавленого бажання. Мета проходження через чистилище — усвідомити себе як чисте бажання. Це означає стати співпричетним божественній природі, оскільки самого Бога слід сприймати як безкінечне бажання.

Другим словом-ключем до розуміння твору Данте є «милосердя». Воно вказує на Бога в Його діяльності. Із цього також випливає те, що прощення передує провині: Бог милосердний до нас іще до того, як ми вчинили гріх. Нембрині зауважує, що й гріх, згідно з Данте, вчиняють заради любові. Тут ми знову повертаємося до бажання: «Любов, бажання — канва буття. Людина не вибирає, бажати їй чи не бажати: ми так влаштовані, ми — бажання, бажання — закон нашого буття. Заперечувати бажання так само безглуздо, як заперечувати закон всесвітнього тяжіння».

Третім словом-ключем до розуміння «Чистилища», стверджує Нембрині, є «терпіння». Воно вказує на нове розуміння часу, який увиразнює простір милосердя, а також на очікування з боку Бога дії нашої свободи.

Шлях через чистилище є глибоко особистісним і може здатися навіть важчим, аніж у пеклі. Ми не можемо повною мірою відсторонитися від злочинців та грішників, описаних у «Пеклі». Тут є постійне відсилання до нас самих, звернення уваги на наше життя, співвіднесення його із тим, про що говориться в цій частині «Божественної комедії». А тому, переконує Нембрині, важливо вести діялог із Данте, будучи свідомим, що на кону стоять питання, які визначають нашу людяність. Із цим пов’язано й тему виховання, яке передбачає не спроби загнати учня в рамки, а змогу стати самим собою. Вихователь — це той, хто супроводжує і відчуває момент, аби вчасно відійти і дати можливість учневі йти далі самостійно; це той, хто закликає вихованця піти на ризик, проявити себе.

У коментарях Нембрині вдається до нумерологічного розшифровування пісень Данте. Він аналізує текст, аби продемонструвати кількісні закономірності, що мають знакову функцію і розкривають глибинні основи структури «Божественної комедії». Для цього він додає цифри кількости віршів «Комедії» та інтерпретує результати на основі середньовічної нумерології. Відтак виявляються закодованими, наприклад: три — Бог, Трійця; сім — число творіння, число світу (сім морів, сім чудес світу) і водночас число людини (сім чеснот, сім таїнств, сім гріхів); десять — повнота, що утворюється через зустріч людського (сім) і божественного (три). Подальші роздуми над цими закономірностями виводять на закодований у творі хрест. Нембрині свідомий того, що вправляння в такій інтерпретації дають лише здогади й гіпотези. Та він переконаний, що слід і далі заглиблюватися в аналіз тексту «Божественної комедії» і виявляти в ньому закономірності.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Грудень 2017
Збірка вміщує низку розмов Жана-Клода Кар’єра, знаного французького письменника і сценариста (він...
Дмитро Шевчук ・ Липень 2017
Новий роман Олександра Ірванця подає альтернативну історію України – можливий шлях розвитку...

Розділи рецензій