Франко Нембрини. Данте, поэт желания. Комментарии к «Божественной комедии». Ад

Жовтень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
236 переглядів

Перевод Наталья Тюкалова, Алексей Демичев
Київ: Дух і Літера, 2014.

Книжка італійського педагога Франко Нембрині — коментар до першої частини «Божественної комедії» Данте. Однак автор не прагне подати строгий науковий аналіз твору і не переконує читача, що є експертом із творчости Данте. Натомість він експериментує й намагається осягнути твір на власному досвіді. Тож і читачеві запропоновано долучитися до цього «експерименту», до діялогу і з «Божественною комедією», і з коментарем до неї. Франко Нембрині дає декілька ключів, які дозволяють «відімкнути» таємниці «Божественної комедії». За перший ключ можна вважати особливу святість. Для автора Данте є святим, оскільки йому вдалося розпізнати дещо унікальне у світі. Саме тому «Божественну комедію» дехто із дослідників уважав за п’яте Євангеліє або ж за твір, що розкрив таємницю життя і Бога, розгадав загадку людини й описав усю історію людства.

Другим ключем є бажання. Данте вказує на те, що бажання змушує нас рухатися від чогось одного до іншого доти, поки розум у раціональний спосіб відкриється для можливости Бога. Це особливо актуально для нашої епохи: сучасній людині важко бажати. Інтерпретуючи «Божественну комедію», Франко Нембрині зауважує три речі, які розкривають справжній сенс «бажання»: прагнення людини пізнати істину, бажання любити пізнану істину та жити нею, а також надію на те, що істина допоможе відтворити красу і благо для всіх людей. Іншими словами, категорію «бажання» розкрито через християнські чесноти — віру, надію та любов. А ще «бажання» в італійській мові — це те, що має стосунок до зірок. Відтак, як зауважує коментатор, сам Данте дає нам ознаки того, що «бажання» — це важливий ключ для інтерпретації «Божественної комедії», оскільки кожну її частину він завершує словом «зірки».

Третім ключем до розуміння твору Данте є любов і свобода. Вчення про любов складає осереддя «Божественної комедії». У ній говориться про любов як те, що рухає нами у всьому, що ми робимо, — доброму чи злому. Франко Нембрині робить «захопливе» відкриття: перші дві строфи, в яких Данте пояснює, що таке любов, містять слово «свобода». А тому любов — це закон Всесвіту, який має за основу свободу.

«Пекло» — це місце, де мовчить світло. Тут перебувають ті, хто зрадив бажання. У розділах, присвячених окремим пісням першої частини «Божественної комедії», увагу зосереджено на зраді істинного бажання, яке веде до Бога і спасіння. Прикладом такої зради є, скажімо, Одисей, який виявляв неймовірне бажання нескінченности, але гординя засліпила його. Він не зрозумів, що єдиний вартісний шлях — це шлях углиб себе задля віднайдення там Таїни.

Один із розділів є лекцією Марії Сеґато, яку присвячено лімбу — місцю перед пеклом, де перебували великі мислителі античности Верґілій, Гомер, Платон, Аристотель. Данте вигадав це місце для того, щоб помістити туди людей, яких надзвичайно цінував. Тому в цій частині шукають відповідей на питання, що напрошуються самі собою. Як співвідносяться між собою прокляття, антична мудрість і віра? Що Данте хотів сказати, створюючи лімб? Чи можемо ми стверджувати, що генії античного світу пішли хибним шляхом, який можемо обрати і ми?

«Божественну комедію» в книжці порівняно із симфонією — нею можна насолодитися лише в цілісності. А тому коментарі до «Пекла» — це ще й своєрідний вступ до розуміння «Чистилища» і «Раю». А загалом подорож крізь пекло — це початок підйому із сутінків лісу, де людина поводиться, наче сліпець, нездатний бачити і любити навколишні речі й мати надію до Бога та здійснення бажання. «Божественна комедія» для Франко Нембрині — це твір, який говорить нам про те, що спасіння можливе, а життя може бути задоволенням людського бажання щастя.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Квітень 2018
Один із головних концептів львівської історії та львівського тексту – його «мультикультурність»,...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Листопад 2017
Видання поезій Джеймса Дуґласа Морисона українською не супроводжують ані передмова чи післямова,...

Розділи рецензій