Валерій Шевчук, Всеволод Речицький, Степан Вовканич та ін. Cучасність. 2001, ч. 9

Жовтень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
71 переглядів

Літературний відділ чергового числа «Сучасності» відкривається добіркою поезій Володимира Затуливітра «Різдво без Марії». Валерій Шевчук завершує публікацію роману «Срібне молоко». Добірку перекладів із французької та бельгійської поезії подає Михайло Москаленко, але тим його присутність у журналі не вичерпується – на жаль, бо він як член комісії з творчої спадщини Миколи Лукаша мусить сперечатися з Борисом Черняковим про долю архіву знаменитого перекладача.

Серед інших матеріалів привертають увагу міркування Ярослава Розумного про політичні конотації поняття «москаль» і «москальство» в Шевченковій поезії; спогади  американського науковця Юрія Ольховського; довідка Тетяни Ємець про розселення українців у світі. Мистецький відділ друкує нариси художника Юрія Соломка та письменника Віктора Неборака про творчість художника Андрія Саєнка, вміщуючи також фоторепродукції кількох його творів.

Досить дивно виглядає в «літературно-художньому», та навіть і в «художньо-публіцистичному» журналі пропонований на розгляд Генеральної Асамблеї ООН проект правового акту – «Конвенції про захист інтелектуальної свободи» з докладним обґрунтуванням, що його робить Всеволод Речицький. Утім, десь же це треба оприлюднювати, а в Україні не так багато людей і ще менше часописів, які переймаються інтелектуальною свободою.

Зате є непересічні мислителі, готові знайти корисне застосування навіть інтелектуальним цяцькам на кшталт «семіотики», яка, вважає львівський професор Степан Вовканич, буває українською та антиукраїнською. Антиукраїнську він рішуче відкидає, а українську ставить на службу патріотичному вихованню. Його бойовиту статтю хочеться цитувати, навіть порушуючи звичний спосіб «критиканського» анотування і шкодуючи тільки за тим, що газетярський жанр не дає змоги робити це вголос і стоячи:

Будуймо свій український дім, який би став нашою фортецею з відкритими вікнами на всі сторони світу як знак нового тисячоліття, знак того, що наша межовість не є вже нашою слабкістю, а силою інтелекту, духовности та волі до важкої щоденної праці. Як сказав Іван Франко, лиш вона нас із неволі виведе і, вочевидь, стане стовповим знаком на шляху до Європи й у світ.

Шкода, що полум’яна бароковість цієї синтаксичної конструкції не дає змоги достеменно встановити, що то за вона виведе нас із неволі. Здається, що не слабкість і не фортеця, але ж хто? Хто? Межовість, яка вже не є? сила інтелекту? сила духовності? важка щоденна праця? а чи воля до важкої щоденної праці? І чи справді Франко сказав, що вона нас виводитиме, ставши стовпом на шляху до Європи? Чи це вже не Франко, а Вовканич сказав? Ось пекучі запитання, які не дають спокою ні вдень, ні вночі. І найболючіше серед них: а чи стане їй наснаги, начитавшись проукраїнської інтелектуальної продукції, належно остовпіти? А що, як вона натомість, не побажавши ставати і виводити, дремене необачно відкритими вікнами на всі сторони світу? Ще й на прощання вдасться до брутальної постмодерної цитатності, бо ж нічого свого їй вигадувати не треба: безсмертний Сковорода, що теж мусив спілкуватися з носіями духовності, задав відповідний модус цього непростого діла. Не в тому сенсі, що ловіть мене, але не спіймаєте (хоч і це сюди годиться), а в тому, що досить, мовляв, і вас тут, стовпових знаків, на ваших битих шляхах. Лишенько мені, мовляв, із вами, прозаїки, поети, патріоти...

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій