Євген Головаха, Марія Навойчик, Юзеф Стик.... Cоціологія: теорія, методи, маркетинг. 2005, №1–4

Травень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
77 переглядів

Перше та друге числа часопису 2005 року є тематичними й майже повністю присвячені науковому партнерству між Україною та Польщею («Україна – Польща: партнерство без кордонів»). Це добра прикмета часу, бо для українських соціологів украй важливо в дослідженнях враховувати досвід своїх закордонних колеґ, зокрема з країн, що так само пройшли складний трансформаційний шлях до демократії, яким нині прямує Україна. Саме про це і йдеться в невеличкому вступі до першого числа, що його написав головний редактор часопису Євген Головаха. Необхідність і потребу ознайомити українського науковця з багатим науковим доробком польських колеґ спричинило ще й те, що наприкінці 2004 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Україна та Польща: досвід трансформаційних процесів», докладну інформацію про яку можна отримати з традиційної прикінцевої рубрики часопису «Наукове життя».

У низці польських публікацій першого числа важко виокремити найцікавіші, оскільки кожна з них цікава й заслуговує на увагу. Войцех Pаборовський присвятив публікацію еволюції соціяльної структури та перспективі поколінь у Польщі. Автор підготував цей матеріял до збірки праць із аналізу даних соціологічного дослідження поляків, яке провів Інститут філософії та соціології Польської Академії наук у 1980–2000 роках. На жаль, невиліковна хвороба не дозволила йому завершити розпочате.

Не менш цікавою є публікація торунських науковців Аркадіуша Карвацького та Домініка Антоновича, присвячена проблемі андеркласу й культурі бідних у середовищі колишніх державних сільських господарств. Дослідники розкривають поняття та концепції андеркласу, показують його зв’язок із культурою бідних, розглядають їх роль на польських теренах. Декілька публікацій цієї тематики ґрунтуються на матеріялах останнього національного перепису населення, що відбувся в Польщі 2002 року, й освітлюють проблеми ринку праці в країні (автор – Марія Навойчик), становище і проблеми національних та етнічних меншин (Ґжеґож Бабінський), дають характеристику міського населення Польщі (Юзеф Стик).

Серед статтей польських дослідників, опублікованих у другому числі, варто звернути увагу на матеріял Ганни Фірковської-Манкевич «IQ як прогноз життєвої кар’єри», що ґрунтується на результатах неординарного дослідницького проєкту, здійснюваного впродовж майже чверти сторіччя (з 70-х до 90-х років).

Вельми цікавою є спільна публікація американських науковців Михайла М’ягкова, Пітера Ордешука разом із їхнім російським колеґою Дмітрієм Шакіним «Фальсифікації чи домисли: досвід виборів у Росії та в Україні». Автори дослідили випадки фальсифікацій під час підрахунку голосів на виборах в Росії та в Україні, що дало змогу проаналізувати деякі аспекти виборів в Україні. Із публікацій українських авторів читача напевно зацікавлять статті Віктора Степаненка про посткомуністичні варіяції глобального громадянського суспільства й Андрія Малюка про дискурс глобалізації з позиції світ-системного аналізу.

У цьому ж числі часопису подано чергове поповнення науково-гумористичного Альтернативного соціологічного словника Євгена Головахи, започаткованого ще 1999 року. У третьому числі часопису варто звернути увагу на колективну статтю Мелвіна Кона (США), Валерія Хмелька (Україна), Володимира Паніотто (Україна) та Го-Фунг Гунга (Гонконґ), зосереджену на аналізі соціяльної структури й особистости в процесі радикальних соціяльних змін в Україні. Pаслуговує на увагу й публікація Ольги Куценко з Харкова, яка досліджує специфіку процесу демократизації політичного режиму в Україні, та стаття аспірантки з Киргизстану Рити Салморбекової, яка розкриває роль органів місцевого самоврядування в трансформаційний період у Киргизстані.

У цьому номері вміщено рубрику «Соціографія», яку репрезентує добра стаття співробітника ІС НАНУ Максима Паращевіна про соціокультурні зміни в контексті глобальних процесів очима населення України.

У четвертому числі варто звернути увагу на статтю Наталії Паніної, зосереджену на чинниках національної ідентичности, толерантности, ксенофобії та антисемітизму в сучасній Україні, чергову публікацію Раїси Шульги, зосереджену на відносинах між мистецтвом і споживачем, та матеріяли Олени Симончук про робітничий клас. Варто також згадати Едуарда Клюєнка з Кіровограда з публікацією про політичну участь і її вимірювання й Олену Стрельник із Полтави зі статтею, зосередженою на ґендерній нерівності. Соціологічну публіцистику представляє ориґінальна публікація Юлія Бородянського та Юрія Саєнка «Capitalis», яка розкриває сенс базового інстинкту людини, що відрізняє її від тварини.

У рубриці «Наші ювіляри» редколеґія віншує знаних українських соціологів Володимира Оссовського та Римму Ануфрієву.

Завершує число сумна звістка про передчасну смерть відомого українського соціолога та культуролога Олександра Погорілого.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій