Кшиштоф Чижевський. Чужий – Інша – Свої: розмова над берегом ріки

Вересень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
120 переглядів

Переклад із польської Наталки Бабалик
Львів: Центр гуманітарних досліджень; Київ: Смолоскип, 2011.

Невелика за обсягом книжка (власне, брошура), 12-те видання в серії «Університетських діялогів» – спільного проєкту львівського Центру гуманітарних досліджень і київського видавництва «Смолоскип», умістила три знакові тексти польського інтелектуала Кшиштофа Чижевського – поета, есеїста, головного редактора часопису «Krasnogruda» та керівника фундації «Pogranicze». Знаковими вони є вже тому, що так чи так торкаються ключових для нього понять: сусідства, пограниччя, діялогу. З одного боку, йдеться про культурний діялог на просторах Старого Континенту, а якщо звузити максимально – то в його центрально-східноевропейській частині (з неуникним покликанням на доробок Єжи Ґедройця та Чеслава Мілоша). І водночас «ріка», між берегами якої Чижевський уже не перше десятиліття «вибудовує мости», охоплює значно ширші території, а нерідко має не конкретно географічне, а радше універсальне прочитання, як і чимало інших понять і категорій, якими автор радо послуговується: «чужий», «свій», «інший», «агон» тощо.

Центральний текст у збірці – «Спілкування: два монахи і жінка над берегом ріки» – це виклад авторової публічної лекції, виголошеної 2010 року у Львові. На прикладі східної притчі про двох монахів, які, опинившись перед новим життєвим викликом, по-різному реаґують на нього, засвідчуючи різне ставлення до світу з його неминучими випробуваннями, Чижевський, спершу продемонструвавши, як відмінно тлумачать одну й ту саму ситуацію в різних традиціях – християнській, (дзен)-буддистській тощо, – виходить на осмислення універсальної проблеми «зустрічі», а відтак і «співіснування з Іншим». Саме в цій точці автор і відшукує логічний місток до нинішньої ситуації в Европі, де вже не існує берлінського муру, та повсякчас з’являються нові «мури» всередині суспільств, що найбільше стають на заваді правдивому порозумінню.

В тексті «Медея: чужа – інша – своя» автор теж звертається до сюжету світової культури (цього разу – до античного міту про Медею, своєрідну інверсію якого він побачив у недавній історії однієї чеченської еміґрантки, розтиражованій у польських медіях), аби поміркувати над універсальною проблемою прийняття «чужого» з усією його «іншістю» і загалом над тим, чим є «територія агону» – «пограниччя чужого, іншого та свого».

Третій текст збірки – «Лінія повернення» – стоїть дещо осібно, адже є спробою такого собі нарису інтелектуальної автобіографії в світлі біографії іншої особи. Цією особою, дуже важливою в житті Кшиштофа Чижевського, став Чеслав Мілош. Саме він, як пише автор, не лише теоретизував, а й «практикував пограниччя» впродовж усього життя і найбільше прислужився тому, щоб саме це поняття нині пов’язували не так із певною територією, як із відповідними «етосом і традицією», які треба не чітко окреслювати, а радше «культивувати» і «практикувати».

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...
Світлана Ославська ・ Березень 2016
До збірника статтей Анатолія Дністрового ввійшли тексти, написані у 2007–2015 роках. Автора...

Розділи рецензій