Ольга Лучук, Тарас Лучук (заг. ред.), Роксоляна Зорівчак (наук. ред.). Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939): бібліографічний покажчик

Вересень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
62 переглядів

Львів: 2003.

В історії міжнародних зв’язків української літератури, зокрема в історії українського художнього перекладу, міжвоєнна Галичина творить осібну й дуже цікаву сторінку. Тодішнє геополітичне становище краю, який традиційно був нашим «вікном в Европу», сприяло тому, що протягом двох найдраматичніших для модерної української культури десятиліть саме тут відбувалася вільна, не скута ідеологічним диктатом рецепція літературних набутків «буржуазного Заходу», доступ до яких у підсовєтській Україні в 1920-ті роки був обмежений, а після 1930 року просто неможливий. Джеймс Джойс, Жорж Бернанос і Вільям Фолкнер прийшли в українську культуру через Галичину – складно уявити їхні твори на сторінках «Червоного шляху» або «Життя й Революції». Звідси – перспективність дослідження українського перекладацтва 1920–1930-х років на галицьких теренах. Звідси ж – і відчутна потреба в бібліографічному забезпеченні такого дослідження. Перший крок у цьому напрямку зробила Комісія всесвітньої літератури НТШ, підготувавши й видавши спільно з Бібліотекою Львівського університету покажчик «Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939)» (загальна редакція Ольги й Тараса Лучуків, науковий редактор – Роксоляна Зорівчак). Він охоплює майже півтори тисячі перекладів творів красного письменства, надрукованих протягом 1914–1919 років у понад тридцятьох західноукраїнських (передовсім львівських) періодичних виданнях, серед яких газети «Діло», «Назустріч», «Неділя», «Українські вісті», журнали «Вістник» («Літературно-науковий вістник»), «Дажбог», «Дзвони», «Нова хата», «Світ дитини». З-поміж часописів, розписаних у новому довіднику, лише п’ять («Вікна», «Вістник», «Дзвони», «ЛНВ» і «Назустріч») мають власні друковані покажчики змісту; публікації з інших видань переважно бібліографовано вперше. Матеріял у книжці впорядковано за літературами – від австрійської до японської. Таких розділів тут 44; найбільший стосується французького письменства, далі з великим відривом ідуть Росія, Англія та Німеччина. Найпродуктивнішим галицьким перекладачем окресленого періоду виявився Михайло Рудницький: із-під його пера вийшла десята частина всіх перекладів, зареєстрованих у покажчику. Довідник підготовано на доброму фаховому рівні, дарма що серед 34 його укладачів фактично немає професійних бібліографів; окремі неточності в заголовках і вихідних даних публікацій не виходять за межі допустимого. Утім, без курйозів не обійшлося: до обойми російських письменників у покажчику потрапив... Альфред Розенберґ. На жаль, у книжці не сформульовано засад укладання покажчика, тож деякі питання, що виникають під час користування книжкою, лишаються без відповіді. Чому, наприклад, до західноукраїнської періодики зараховано кілька варшавських часописів? І за яким критерієм загалом добиралися представлені в довіднику видання? Наскільки повно їх охоплено? Останнє питання тим більш небезпідставне, що деякі лакуни впадають в око: наприклад, розписуючи «Вістник», упорядники пропустили два переклади Юрія Клена (з Шарля Леконта де Ліля й Стефана Ґеорґе) і один – Леоніда Мосендза (з Петра Безруча) тощо. Попри це нове видання виконує своє призначення – значно розширює та конкретизує наше уявлення про обсяг і зміст продукції галицьких перекладачів 1920–1930-х років. Сподіваймося, укладачі не обмежаться зробленим і з часом з’являться аналогічні покажчики, що обійматимуть інші галицькі часописи міжвоєнного часу й окремо – книжкові видання.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Боронь ・ Серпень 2018
Дослідження вповні відкриває багатство книжкової колекції НБУВ, удоступнюючи відповідну інформацію...
Оксана Купер ・ Червень 2018
Це передусім книжка з психології особистости, тому за один із прийомів автор часто використовує...

Розділи рецензій