Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Назва книжки англійською — «Трагедія Европейського Союзу: дезінтеґрація чи відродження?», проте в українському виданні означення ситуації як трагедії зникає. Небажання повторювати діягноз, що його Джордж Сорос поставив ЕС, є симптоматичним і спонукає поміркувати про відмінності між ЕС як брендом та його реальними проблемами.
Українське видавництво стало альтернативним майданчиком для публікації книжки, яку, зі слів авторки, побоялися видавати в Росії радше з міркувань самоцензури, ніж через владний тиск. Ідеться про вельми відому в Росії постать. Під іменем Lena Swann ховається журналістка Єлєна Треґубова. Вона працювала в ліберальних виданнях (за Єльцина входила до «президентського пулу») і видала книжку «Байки кремлівського диґера», повну вражень від візитів у владні коридори. У ній і в інших публікаціях Треґубова відзначилася не лише критикою Путіна, але й зневажливим ставленням до нього.
Коріння зневіри як «модусу буття» українського суспільства автори збірки шукають у соціяльно-економічних змінах, які породжували сподівання на покращення, але тільки увічнили «перехідний період» із його соціяльними, економічними і політичними патологіями. Книжка спонукає поміркувати над тезою: встановлення капіталістичних відносин позначилося на українському суспільстві більше, ніж розбудова національної держави чи розвиток демократичних інституцій.
До збірника статтей Анатолія Дністрового ввійшли тексти, написані у 2007–2015 роках. Автора цікавлять новий порядок праці, суспільний поділ, нерівність, креативний клас, роль медій у глобалізаційних процесах, «сплощення» світу, революція та її альтернативи.
Упорядниці намагалися висвітлити обраний шмат історії стереоскопічно, із якомога більшої кількости ракурсів. Сюжет про льотчиць із жіночої ескадрильї, яких після війни попросили забути пережите; історії учасниць партизанського руху і «бандерівок», які не лише призвичаювалися до польових умов у «жіночих» ролях друкарок, медпрацівниць, радисток, а й брали до рук зброю нарівні з чоловіками; свідчення про небажану вагітність і малюків, народжених у підпіллі, не завжди зі взаємної любові; свідчення про єврейок, які втікали від гітлерівців, а в лісі їх ґвалтували «свої» партизани...
Вже у вступній статті Тарас Возняк звертає увагу на складність остаточної, тим паче об’єктивної оцінки події, якій уже сімдесят років (на момент виходу часопису), адже «все менше очевидців трагедії і все більше спекулянтів». Перешкоджають, ламаючи хиткий міст порозуміння (і водночас додають імпульсу), «патріотичні» настрої в Україні й Польщі. Возняк наполягає: Україна має визнати, що Волинська трагедія — це різанина. Особливо вразила головного редактора позиція (чи її відсутність) Митрополита Римо-Католицької Церкви в Україні Мечислава Мокшицького, який замість шляху любові та примирення...
Демонстрації в Тунісі, Єгипті, Алжирі, Ємені, Лівії та Мароко Тахар бен Джелун називає раптовим вірусом. Коли спалахнули повстання, міжнародні аґенції саме збиралися закривати свої ньюзруми в цих країнах через фінансову необґрунтованість: там нічого не відбувається, відповідно, немає і новин. Тому коли стався «спалах», було складно знайти ґрунтовний матеріял. Цієї миті на допомогу прийшла арабська інтелектуальна спільнота, у тому числі й Бен Джелун. Вона швидко відреаґувала на те, що відбувається, і зробила внесок у пояснення природи демонстрацій та повстань в арабських країнах.
У книжці німецької дослідниці культурної пам’яті Алейди Асман зосереджено увагу на дослідженні меморіяльної культури та історичної політики. Сучасність актуалізує вивчення цих феноменів, оскільки можемо спостерігати, як часто меморіяльна культура переплітається із новими стратегіями і технологіями мобілізації уваги. Авторка зауважує, що у світі глобальних медій і транснаціональних організацій нація не може будувати мітологізовані уявлення про себе і конструювати власну національну пам’ять поза будь-якою критикою, а також не може дозволити собі забути про жертв власної історії.
Відправною точкою для осмислення проблем управління спільними ресурсами Елінор Остром робить аналіз трьох найвпливовіших теоретичних моделей при розробці та застосуванні політичних рекомендацій щодо того, як шукати рішення у сфері спільного використання ресурсів.
Доволі розмаїті за типом і гаданою авдиторією тексти у збірці за загальною редакцією Джона Перліна, українське видання якої підготували наукові редактори Олег Мартиненко та Юрій Бєлоусов, адресовано, певно, передусім працівникам системи МВС і прокуратури.
Дискусія «Колізії модерної ідентичности і дух літератури» з нагоди виходу в світ українського видання книжки Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» відбулася 3 червня 2018 року на VIII Книжковому Арсеналі.
Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».
