Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Професор інформаційних та гуманітарних наук в Амстердамському університеті Ренс Бод представляє історію гуманітарних наук в історичній ретроспективі. За його словами, праця покликана нагадати, що саме гуманітарні науки, які нині вважаються менш важливими за точні, є «першими пранауками, з яких пізніше зародилися всі точні науки».
Французький політичний філософ П’єр Розанвалон відомий передусім концепцією контрдемократії, що передбачає спробу оживити сучасний демократичний проєкт. Книжка «Суспільство рівних» належить до своєрідної трилогії, певною мірою доповнюючи дві інші праці філософа: «Контрдемократія. Політика в епоху недовіри» та «Демократична легітимність: безсторонність, рефлексивність, наближеність» (її в українському перекладі Євгена Марічева 2009 року опублікував Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»).
Автори вміщених у числі розвідок осмислюють явище Майдану і досліджують візуальні репрезентації подій. На думку керівника Центру візуальної культури Василя Черепанина, «українці стали суспільством на Майдані завдяки тому, що українське суспільство стало Майданом», тому важливо зрозуміти Майдан у всіх вимірах, відкинувши підрахунок втрат і здобутків революційних подій 2013–2014 років. У статті «Майдан: повернення Європи» Черепанин осмислює медійний образ Майдану через поняття візуальної революції, тотальної політично-художньої інсталяції.
У вміщених у виданні свідченнях учасників Майдану гідність, надія, відчай, довіра стають ніби втіленими і вразливими, як людське тіло. Часто у книжці з’являються згадки про чесність, пов’язану з умінням зберігати єдність мислення, висловлювання і життя. Один із авторів свідчень говорить, що хотів би прожити так, аби не соромно було комусь наснитися. Такі прості і влучні слова можна прочитати ледь не на кожній сторінці видання.
Чергове число бюлетеня «Russie.Nei.Visions», що його публікує Французький інститут міжнародних відносин (IFRI), містить розвідку відомого ізраїльського історика та громадського діяча, експерта з проблематики праворадикальних рухів в Росії та Україні, антисемітизму та ксенофобії на постсовєтському просторі, керівника програми «Аналітика» Евразійського єврейського конґресу та Групи моніторинґу прав національних меншин Вячеслава Ліхачова «Праві радикали в російсько-українському конфлікті».
Число білоруського часопису присвячено одній із ключових подій в історії Великого князівства Литовського (ВКЛ) — битві під Оршею 1514 року. Тоді об’єднані литовсько-польсько-руські сили під командуванням князя Костянтина Острозького розгромили московське військо на чолі з Іваном Челядіним. Автори осмислюють битву з кількох перспектив, враховуючи різні інтерпретації, зокрема авторства російських істориків. Такі події, як битва під Оршею, є причиною для політизації та викривлення історії, адже для багатьох визнати поразку — непосильне завдання.
Число із назвою «Головою об стіну» присвячено консервативній революції у Польщі. Об’єктом уваги політолога Яна-Вернера Мюлера (Принстонський університет) є феномен політичного популізму. Спростовуючи поширене припущення про нездатність популістів керувати державою, він зазначає: популісти дотримуються особливої концепції політики, використовують специфічні методи управління.
Останнє число часопису за 2015 рік присвячено інтервенціоністській політиці Росії та Угорщини. Науковий працівник Національної академії оборони у Відні Мартин Малек у статті «Війна з тероризмом? Російська військова інтервенція в Сирію» пише, що вторгнення стало несподіванкою для спостерігачів. Проте воно вписується в політику Владіміра Путіна минулих років.
Науковий збірник видано до п’ятдесятиріччя наукової праці та сімдесятиріччя від дня народження авторитетного науковця Павла-Роберта Маґочія, який зробив великий внесок у такі галузі науки, як історія України і Центральної Европи, історія та культура карпатських русинів, а також релігія, етнополітика, націєтворення, картографія, бібліографія.
Американський історик карпаторусинського походження Павло-Роберт Маґочій із погляду західних наукових традицій та способу мислення пропонує власне бачення націєтворчої окремішности карпатських русинів.
Дискусія «Колізії модерної ідентичности і дух літератури» з нагоди виходу в світ українського видання книжки Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» відбулася 3 червня 2018 року на VIII Книжковому Арсеналі.
Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».
