Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Не кожен із вимушених переселенців трагічно сприймає свій новий статус, для декого він став шансом. «Чарівний копняк», — говорить про незапланований переїзд молода жінка Карина, нині мешканка Горішніх Плавнів. Вона не називає себе жертвою і вважає, що несподівані обставини слід використати як нагоду збудувати ліпше життя.
Відчуття втраченої батьківщини — одне з найяскравіше описаних у газеті. Переселенці міркують, що для них означає дім. Це «улюблені штори, які не встигла з собою забрати. Це горщик з-під квітів, коричневий у білу смужку, на підвіконні в кухні» чи це «там, де повзає моя черепаха, а на вікні стоїть фікус».
У книжці показано суспільство в русі, в якому люди вчаться чути одні одних і миритися. Збірник є доброю інструкцією з порозуміння: історії максимально дистанційовано від пропаґанди та будь-яких закликів. Це не тільки розповіді про потребу підтримки та розуміння, а й історії про те, чим збагачується реґіон із появою в ньому нових голосів та ініціятив.
Опитані досить відверті в проговорюванні минулого, однак вони цензурують себе, коли йдеться про теперішній процес адаптації. Люди обережно висловлюють контроверсійні думки, воліючи не вирізнятися та не відчуваючи в собі права на власний голос. Їхнє затаєне мовчання стосується і політичних поглядів, і відмінности у культурних устроях, релігійних звичаях — у випадку з мусульманськими громадами.
Робінсон наголошує, що сьогодні багато говорять про необхідність реформувати навчання, але це роблять люди, які керуються комерційними або політичними мотивами і мало розуміються на тому, як насправді люди навчаються. «Реформатори» кричать мало не до хрипоти в голосі про підвищення якости освіти, але вони переважно не здатні започаткувати сутнісні зміни.
Авторка сумнівається в тому, що рівень довіри громадян до державних інституцій можна вважати показником сприйняття корупції, і вважає, що оптимальна модель корупції має враховувати не просто матеріяльні інтереси учасників та ризики покарання, а ширшу низку чинників, тобто культурні, релігійні традиції певного суспільства, суспільне сприйняття корупції.
Книжку видано до сімдесят п’ятих роковин трагедії. Безперечно, потрібна і вчасна, вона означила новий рівень культурного та історичного українсько-єврейського діялогу. Певною мірою, це спроба знайти спільний знаменник складної історичної спадщини цього місця. У передмові дослідник історії геноциду Норман Наймарк зазначив: «Хоча Бабин Яр є однією з найважливіших історичних та символічних подій в історії Голокосту, він багато в чому все ще лишається незакінченою справою».
Монографія львівського еколога й урбаніста Миколи Назарука є продовженням його дослідження «Львів у ХХ столітті. Соціально-екологічний аналіз» (2008); рецензенти вже визначили обидві книжки як «наукову дилогію».
Автори монографії, яку редактори означують радше як структурно й тематично згруповані нариси, відійшли від традиційного висвітлення лише політичного розвитку України, поклавши в основу викладу концепції трьох українських революцій, їхніх передумов, реалій та наслідків. Праця має сім розділів, а замість висновку підсумовано події 2014–2016 років.
Дарон Аджемоґлу і Джеймс Робінсон беруться з’ясувати, чому в світі існує нерівність, а окремі країни ніяк не стануть на шлях сталого розвитку. Зрозуміти причини світової нерівности, стверджують автори, можна за допомогою заглиблення в минуле та дослідження історичної динаміки суспільств. В окремих країнах (скажімо, у Великій Британії) відбулися революції, які змінили їхні політичну та економічну системи. Людям вдалося вибороти для себе більше політичних прав і розширити свої економічні можливості.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
