Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Збірник статтей відомого американського дослідника їдишомовної літератури й культури Геннадія Естрайха присвячено сюжетам, пов’язаним із радянською Україною першої половини ХХ століття.
У дослідницькому сюжеті «модернізму як архаїзму» немає суперечности. Шевеленко представляє інтриґу модернізму як сукупність художніх ідей, суттю яких, зокрема, було «перевинайдення» архаїчної традиції. Модернізм у такому викладі виявляється «аґентом культурного націоналізму», що потребує історичного та географічного уточнення.
Автор звертає увагу на те, що існує щонайменше три визначальних сюжети давньогрецького опису шаленства: затьмарення, мандрівка та ушкодження. Загалом же міт переважно описує безумство як покарання, і найчастіше йдеться про втручання «демона», себто надприродні чинники.
Створення Української академії мистецтва у 1917 році неможливо розглядати лише як окрему освітню чи мистецьку подію. Цей заклад, без перебільшення, втілював сподівання значного кола української інтеліґенції щодо розвитку національної культури. Народження академії як складової частини української культурної революції відбувалося водночас зі спробами створити самостійну Українську державу.
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в історії становлення українського радянського кіна — 1920–1940 роки. Іван Кавалерідзе (1887–1978) прожив довге і насичене життя та був свідком і одним із творців великого соціялістичного експерименту. Структурно книжка має три розділи: мемуари, до яких також увійшло листування митця з родичами, друзями та колеґами; драматургія, що містить кіносценарії до фільмів «Коліївщина», «Прометей» і п’єсу «Вотанів меч»; публіцистика, де, окрім дописів та інтерв’ю...
У першій частині книжки представлено аналітичну доповідь Національного інституту стратегічних досліджень про стан та перспективи культурної дипломатії України, а в другій — матеріяли круглого столу на тему культурної дипломатії, що відбувся 21 червня 2016 року. Метою доповіді був аналіз основних тенденцій культурної присутности України в світі та напрацювання рекомендацій щодо стратегії розвитку культурної дипломатії нашої держави на основі систематизації основних принципів діяльности европейських інституцій, що успішно працюють у цій галузі.
Аронсон означує богему як «дивну соцiяльну групу», бо ніхто не знає правил, за якими та чи та особа потрапляє чи не потрапляє в цю групу. Це, радше, й не група навіть, а соцiяльна нiша, опанована тими представниками суспiльства, якi живуть так, нiби норми людського iснування їх не стосуються, викликаючи своїм стилем життя незадоволення та зневагу законослухняних громадян.
Появу Міждисциплінарного гуманітарного та суспільно-політичного семінару імені Івана Лисяка-Рудницького зініціював навесні 1996 року соціолог Леонід Фінберґ, і на кілька наступних років суботні зібрання спершу в аґенції УНІАН, а згодом під дахом Києво-Могилянської академії стали прикметною рисою київського інтелектуального життя.
Автор досліджує форми усної, письмової та масової комунікації (чутка, анекдот, пісня, газета, часопис, книжка, реклама), аналізує окремі писемні жанри та формули (біографія та автобіографія, фантастика, бойовик і детектив, історико-патріотичний роман), розглядає роль цензури у суспільстві, символіку успіху та поразки в культурі, описує принципи роботи репродуктивних систем соціуму (видавництв, бібліотек, музеїв).
Відомий український учений, постійний автор журналу «Сучасність», синтетично висвітлює ключові проблеми культурології. Серед двадцяти розділів книги привертають увагу «Критичний розгляд концепцій сучасної культурології», «Культура як феномен самоорганізації ноосфери», «Культура як процес і як потенціал», «Релігія як фундаментальний компонент культури», «Ієрархія в системі духовних цінностей», «Мова і культура», «Масова культура», «Культура і цивілізація», «Етногенез, нація, державотворення» тощо.
Дискусія «Колізії модерної ідентичности і дух літератури» з нагоди виходу в світ українського видання книжки Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» відбулася 3 червня 2018 року на VIII Книжковому Арсеналі.
20 вересня у рамках панелі «Українсько-єврейська зустріч» (Ukrainian Jewish Encounter) на «25 Book Forum» професор Північно-Західного університету (Іллінойс, США) Йоханан Петровський-Штерн представив свою книжку «Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичності» (Критика, 2018).
