Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Збірник статтей відомого американського дослідника їдишомовної літератури й культури Геннадія Естрайха присвячено сюжетам, пов’язаним із радянською Україною першої половини ХХ століття.
У дослідницькому сюжеті «модернізму як архаїзму» немає суперечности. Шевеленко представляє інтриґу модернізму як сукупність художніх ідей, суттю яких, зокрема, було «перевинайдення» архаїчної традиції. Модернізм у такому викладі виявляється «аґентом культурного націоналізму», що потребує історичного та географічного уточнення.
Автор звертає увагу на те, що існує щонайменше три визначальних сюжети давньогрецького опису шаленства: затьмарення, мандрівка та ушкодження. Загалом же міт переважно описує безумство як покарання, і найчастіше йдеться про втручання «демона», себто надприродні чинники.
Створення Української академії мистецтва у 1917 році неможливо розглядати лише як окрему освітню чи мистецьку подію. Цей заклад, без перебільшення, втілював сподівання значного кола української інтеліґенції щодо розвитку національної культури. Народження академії як складової частини української культурної революції відбувалося водночас зі спробами створити самостійну Українську державу.
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в історії становлення українського радянського кіна — 1920–1940 роки. Іван Кавалерідзе (1887–1978) прожив довге і насичене життя та був свідком і одним із творців великого соціялістичного експерименту. Структурно книжка має три розділи: мемуари, до яких також увійшло листування митця з родичами, друзями та колеґами; драматургія, що містить кіносценарії до фільмів «Коліївщина», «Прометей» і п’єсу «Вотанів меч»; публіцистика, де, окрім дописів та інтерв’ю...
У першій частині книжки представлено аналітичну доповідь Національного інституту стратегічних досліджень про стан та перспективи культурної дипломатії України, а в другій — матеріяли круглого столу на тему культурної дипломатії, що відбувся 21 червня 2016 року. Метою доповіді був аналіз основних тенденцій культурної присутности України в світі та напрацювання рекомендацій щодо стратегії розвитку культурної дипломатії нашої держави на основі систематизації основних принципів діяльности европейських інституцій, що успішно працюють у цій галузі.
Аронсон означує богему як «дивну соцiяльну групу», бо ніхто не знає правил, за якими та чи та особа потрапляє чи не потрапляє в цю групу. Це, радше, й не група навіть, а соцiяльна нiша, опанована тими представниками суспiльства, якi живуть так, нiби норми людського iснування їх не стосуються, викликаючи своїм стилем життя незадоволення та зневагу законослухняних громадян.
Появу Міждисциплінарного гуманітарного та суспільно-політичного семінару імені Івана Лисяка-Рудницького зініціював навесні 1996 року соціолог Леонід Фінберґ, і на кілька наступних років суботні зібрання спершу в аґенції УНІАН, а згодом під дахом Києво-Могилянської академії стали прикметною рисою київського інтелектуального життя.
Ця книжка – широкий і захопливий вступ до медія-досліджень і культурних досліджень. Автор, один із провідних фахівців у цій ділянці науки, професор Університету Сан-Хосе (Каліфорнія), розглядає ключові поняття й теорії сучасної культури та комунікацій, аналізує найновіші тенденції, що проявляються в різних частинах світу, а також показує, як сучасні мас-медії взаємодіють з ідеологією, свідомістю, суспільними правилами, владою та культурою.
Праця відомої французької дослідниці вирізняється залученням величезного обсягу матеріялу й прагненням висвітлити найактуальніші елементи філософії, естетики й практики сюрреалізму. А їх виявилося не так уже й мало: увага до світу снів і несвідомого, етика ризику, філософія насилля й прямої дії, еротизм, анархізм тощо.
Книжку складають розділи про історико-культурні передумови виникнення сюрреалізму, власне історію руху, а також його філософію, етику й естетику. Окремий розділ розглядає вплив цієї течії на світовий культурний процес.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання "Штетл. Золота доба єврейського містечка" 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
