Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Між соціюмом культури і соціюмом цивілізації існує складне і незвичне спілкування. Однак поза таким спілкуванням немає культури. Сучасність вимагає й осмислення моральнісности, вкоріненої в культурі, свободі та розумі, які може мати лише особистість, у трагедії та катарсисі людського буття, в поетиці творчости.
Наймолодша, як виявилося, доктор мистецтвознавства в Україні, авторка солідної монографії про життя і творчість Віктора Зарецького, якого вона називає «рокованим добою», Леся Смирна вибудовує лінію майже безперервної тяглости нонконформізму, від 1926 року понині, коли той «перетворюється на товар».
Девізом революції змінених станів, про яку оповідають Стивен Котлер і Джеймі Віл, могли би стати їхні слова «Екстаз виходить із підпілля». Екстазом автори називають специфічний діяпазон змінених станів свідомости (від групового й індивідуального «потоку» до споглядальних і містичних переживань), у яких танець, медитацію, сексуальність і цифрові ґаджети використовують для відключення свідомости. Це також психоделічні стани, пов’язані з уживанням натуральних і хімічно синтезованих речовин.
Культуролог і доктор мистецтвознавства Андрій Пучков є автором численних книжок з архітектурознавства, хоча серед них є й такі, що демонструють розмаїття сфер його наукових і творчих інтересів — від поетики архітектури до урбаністики, від літературознавства й історії літератури до філософії речей і ландшафтів. Ці авторові інтереси відбилися й у «Просто неба». Більшість представлених київських нарисів переклала з російської Роксоляна Свято. Українська версія текстів лексично багата, і перекладачці вдалося зберегти фірмову для автора здатність поєднувати іронію і щирість...
Збірник статтей відомого американського дослідника їдишомовної літератури й культури Геннадія Естрайха присвячено сюжетам, пов’язаним із радянською Україною першої половини ХХ століття.
У дослідницькому сюжеті «модернізму як архаїзму» немає суперечности. Шевеленко представляє інтриґу модернізму як сукупність художніх ідей, суттю яких, зокрема, було «перевинайдення» архаїчної традиції. Модернізм у такому викладі виявляється «аґентом культурного націоналізму», що потребує історичного та географічного уточнення.
Автор звертає увагу на те, що існує щонайменше три визначальних сюжети давньогрецького опису шаленства: затьмарення, мандрівка та ушкодження. Загалом же міт переважно описує безумство як покарання, і найчастіше йдеться про втручання «демона», себто надприродні чинники.
Створення Української академії мистецтва у 1917 році неможливо розглядати лише як окрему освітню чи мистецьку подію. Цей заклад, без перебільшення, втілював сподівання значного кола української інтеліґенції щодо розвитку національної культури. Народження академії як складової частини української культурної революції відбувалося водночас зі спробами створити самостійну Українську державу.
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в історії становлення українського радянського кіна — 1920–1940 роки. Іван Кавалерідзе (1887–1978) прожив довге і насичене життя та був свідком і одним із творців великого соціялістичного експерименту. Структурно книжка має три розділи: мемуари, до яких також увійшло листування митця з родичами, друзями та колеґами; драматургія, що містить кіносценарії до фільмів «Коліївщина», «Прометей» і п’єсу «Вотанів меч»; публіцистика, де, окрім дописів та інтерв’ю...
У першій частині книжки представлено аналітичну доповідь Національного інституту стратегічних досліджень про стан та перспективи культурної дипломатії України, а в другій — матеріяли круглого столу на тему культурної дипломатії, що відбувся 21 червня 2016 року. Метою доповіді був аналіз основних тенденцій культурної присутности України в світі та напрацювання рекомендацій щодо стратегії розвитку культурної дипломатії нашої держави на основі систематизації основних принципів діяльности европейських інституцій, що успішно працюють у цій галузі.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
