Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
В основу дослідження авторка поклала традиційний для років непу поділ торгівлі на державну, кооперативну та приватну. Перші кроки становлення державного підприємництва розглянуто в контексті ідеологічного протистояння зі «стихією ринку» та прагнення не залишатися «байдужим глядачем», а перетворитися на керівника ринку. Відтак проаналізовано розвиток державної гуртової, роздрібної та акціонерної торгівлі.
Книжка, назву якої можна перекласти як «Вивчення релігій за закритою і відкритою “залізною завісою”. Наукове дослідження релігії у Східній Европі», об’єднала вісім нарисів про розвиток релігієзнавства у Чехії, Словаччині, Польщі, Угорщині, Естонії, Латвії, Україні та Росії. Редакторами є чеський та польський релігієзнавці Томаш Бубік та Генрик Гофман (до речі, переклад Гофманової книжки «Історія релігієзнавства в Польщі» вийшов в Україні 2010 року у видавництві «Дух і Літера»).
У 300-сторінковому інтерв’ю співрозмовники торкаються різних аспектів української реальности: історичної науки, формування ідентичности, політики пам’яті, стосунків із сусідами тощо. Вдумливими запитаннями Хруслінська допомагає співрозмовникові розкрити кожну тему. Відправною тезою Грицака є «нормальність історії України»: наша історія не є винятковою в сенсі нещасть чи навпаки; вона є нормальною, хоч і має свою специфіку.
У збірнику подано виступи 36 учасників Міжнародної наукової конференції до сторіччя Української революції 1917–1921 років, представлено стан і поточні результати дослідження проблеми.
В українському історичному процесі «нове українське відродження», як зазначає авторка, «це доба незворотних змін, розпочатих перебудовою, краху тоталітарних режимів, утворення незалежної держави України, вирішальних зрушень в усіх сферах життя українського суспільства». В Інституті історії України у цей період відбулася демократизація наукового життя і зміна умов праці історика.
Монографія історіографа Олексія Яся аналізує діяльність Інституту історії України НАН України в радянську добу. Окрім розлогих шести розділів, книжка містить 13 додатків і хронологію Інституту за 1936–1986 роки. Видання відкриває серію «Студії з інституціональної історії».
Дослідження, обсяг якого ледве перевищує сотню сторінок, цілком можна було би перевести у формат брошури, як це, наприклад, сталося з «Лихом століття», виданим 1999 року в Москві і нещодавно в нас (у повноцінному книжковому форматі). Але це таки міні-монографія, де розглянуто витоки й тактичні переваги російського імперіялізму
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного нехтування людським життям. У приватизації державної власности за Єльцина, методах приходу Путіна до влади виявляємо, що всі засоби годяться. Після подій на Донбасі, на думку Сатера, світ почав оговтуватися від своєї сліпоти.
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової війни опинилися в Німеччині, а після завершення війни відмовилися від репатріяції і замешкали переважно у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині.
Книжка «Євреї Львова: подорож порожніми місцями» є англомовним перекладом нідерландського ориґіналу 2014 року. Умовно кажучи, це прочитання сучасного міського простору крізь єврейську призму. Вулиці та будівлі прив’язано до історії єврейської громади міста, і вони свідчать про багату і конфліктну її траєкторію.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання "Штетл. Золота доба єврейського містечка" 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
