Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Книжку польського історика, доцента катедри історії, філософії та релігієзнавства Школи гуманітарних і соціяльних наук Університету Назарбаєва Збіґнєва Войновського присвячено проблематиці совєтського патріотизму в Україні 1956–1985 років. За словами автора, вона є спробою відповісти на запитання, що мають на увазі люди, які жили в Україні у зазначений час, називаючи себе совєтськими, а також запе
Упорядник видання, литовський історик Альґіс Кашєта 1993 року віднайшов щоденник одного з учасників литовського руху опору, Льонґінаса Балюкявічюса — партизана Дзукаса, в архіві КҐБ у Вільнюсі і підготував його до друку. Щоденник перекладено англійською, чеською, польською, російською мовами, а тепер він побачив світ і українською.
В основі книжки Івана Гоменюка лежить територіяльно-проблемний принцип, коли розглянуто перипетії перекроювання німецько-чехословацьких, польсько-чехословацьких, польсько-литовських, угорсько-чехословацьких, угорсько-словацьких кордонів у 1920–1930-х роках. Видання містить світлини, проте для наочности варто було б умістити й карти. Каменем спотикання між Німеччиною і Чехословаччиною стала судетська проблема. Її вирішення, до якого вдалися нацисти в 1938–1939 роках, поховало Версальську систему міжнародних відносин.
Дослідження політики військової цензури на українських землях Російської імперії в період Першої світової війни (в автора — Великої війни) набуває значення з огляду на сучасну гібридну війну Росії проти України, як наголосив у вступному слові відповідальний редактор видання Олександр Реєнт. Олександр Кирієнко зазначає в передмові, що, попри певні розробки і напрацювання у цій тематиці сучасників подій та радянських і російських науковців, в Україні ця тема постає чи не вперше. Тому автор вводить до наукового обігу чимало нових документів.
У монографії розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема, чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу. Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку ХХ століття
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті найпопулярнішого на руських теренах церковного письменника другої половини XVII століття Йоаникія Ґалятовського. Авторка окреслює витоки новочасного «інтелектуального повсякдення» в Україні й показує універсальний характер і водночас історичну специфіку тих прикмет «самости», що виразно оприявнились у барокову добу «київської відкритости» й «витворили обличчя нової української культури».
Книжка археолога й історика Олександра Моці стосується контактної зони кочівників та землеробів на південних рубежах Київської Русі. Автор вдається до широкого порівняльного підходу, проводячи аналогії з іншими територіями таких контактних зон, як-от Великий, або Степовий, кордон, Велика китайська стіна, американські прерії тощо.
Розглядаючи пам’ять про ОУН-УПА крізь призму категорії «міту» в близькій до структуралістської перспективі, авторка – не використовуючи його як пейоратив – стверджує, що він дає змогу конструювати менш конфліктну пам’ять для конфліктної історії, водночас леґітимуючи нові політичні програми, що виникають на руїнах совєтського тоталітаризму (і в національно-демократичній, і в ультраправій версіях).
Задум створити «розмовник» виник іще в серпні 2014 року. У центрі уваги – дев’ять портретів «найконтроверсійніших» постатей української та російської історії від князя Володимира до Степана Бандери. Кожен розділ написано у співавторстві двох істориків – з України та Росії. Перед авторами стояло завдання «відділити наукові знання від нашарувань політичної мітології і напрацювати єдиний, несуперечливий і безконфліктний образ минулого для сучасних Росії та України».
Книжка польського історика Анджея Фрішке розповідає про формування та еволюційний розвиток опозиції до комуністичного режиму в Польщі. Чимало уваги присвячено політичній думці та мотиваціям, які дають змогу зрозуміти поведінку людей. Автор виокремлює та аналізує різні позиції поляків, діяпазон яких відображено в назві.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
Дискусія «Колізії модерної ідентичности і дух літератури» з нагоди виходу в світ українського видання книжки Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» відбулася 3 червня 2018 року на VIII Книжковому Арсеналі.
20 вересня у рамках панелі «Українсько-єврейська зустріч» (Ukrainian Jewish Encounter) на «25 Book Forum» професор Північно-Західного університету (Іллінойс, США) Йоханан Петровський-Штерн представив свою книжку «Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018).
