А. Н. Лобин. Битва под Оршей 8 сентября 1514 года

Липень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
169 переглядів

Санкт-Петербург: Общество памяти игумении Таисии, 2011.

Битва під Оршею 8 вересня 1514 року викликала гострі дискусії та неоднозначні оцінки в сучасників, не припиняються вони й до сьогодні серед фахівців-істориків. Для Великого князівства Литовського та, власне, для самого Костянтина Острозького – це тріюмф над московитинами та надія на подальшу успішну боротьбу литвинів та московитинів за давньоруську спадщину, де перші обстоювали свої кордони, а другі – вперто та цілеспрямовано захоплювали руські землі, щоби зібрати їх під скіпетром московського царя.

Сама битва відклалася у різних формах сприйняття – від літописних, наративних і до художнього шедевру ранньомодерного мистецтва. Ориґінал картини «Битва під Оршею» невідомого сучасника подій, окрім того, що чарує художньою майстерністю, є для фахівців важливим джерелом з’ясування деталей баталії.

Книжка петербурзького історика Алєксєя Лобіна, присвячена 500-річному ювілею початку подій, є своєрідним підсумком авторових багаторічних пошуків та досліджень і має на меті зреконструювати перебіг битви й розібрати основні історіографічні міти, з нею пов’язані. Вже у передмові Лобін зазначає, що більшість праць про Оршу залишаються у полоні цих мітів та ідеологічних концептів, а також польської історіографічної традиції на кшталт: війська Великого князівства Литовського «розгромили втричі більше військо» та «зупинили інтервенцію Москви». Тут-таки історик указує на групи джерел, що їх попередники або недостатньо критично аналізували, або й зовсім не вводили до наукового обігу (зокрема, акти Литовської метрики та «Acta Tomiciana»).

Основний текст хронологічно й тематично поділено на чотири розділи. У першому викладено особливості Смоленської кампанії 1512–1522 років. Автор детально досліджує склад військ ВКЛ та Московського князівства напередодні Смоленської війни, її початок, перший, другий і третій похід на Смоленськ. Другий розділ присвячено обрахункові й оцінці бойового потенціялу супротивників ув Оршанській битві. Дослідник подає такі числа: 16–17 тисяч вояків об’єднаного литовсько-польського війська та 11–14 тисяч московського війська. Досі в історіографії панувала думка, що московське військо було вшестеро більше. Лобін супроводжує свої твердження описом методики підрахунків чисельности військ у період, коли ще не існувало масових статистичних джерел (достатистичний період).

Третій розділ висвітлює всі аспекти битви 8 вересня 1514 року: тактику, перебіг, маневри, масовані блискавичні атаки й результати битви. Прикінцевий четвертий стосується продовження Смоленської війни після Орші, адже головної мети литовської влади – блокади Смоленська та повернення втрачених сіверських земель – уповні досягнуто не було.

У підсумках Алєксєй Лобін на основі використаних маловідомих документів та нових методик спростовує усталені уявлення про чисельність і втрати московських військ (80 тисяч московських і 35 тисяч литовсько-польських військ, 30–40 тисяч убитих і 1,5–2 тисяч полонених московитинів) та міт про ґрандіозні для ВКЛ політичні результати Оршанської битви (зрив плану завоювання Литви та розпад антияґелонської коаліції). Автор стверджує, що битва під Оршею була для Великого князівства Литовського тактичною, а не стратегічною перемогою.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій