Малколм Бредбері. Британський роман Нового часу

Квітень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
380 переглядів

Переклад з англійської Віктора Дмитрука
Київ: Ксенія Сладкевич, 2011.

Малколм Бредбері (1932–2000) написав це авторитетне дослідження історії британської літератури XX століття 1993 року, і майже одразу книжка стала неодмінною лектурою для кожного, хто вивчає цей період британської прози. А завдяки стильовій майстерності автора й «незаакадемізованості» викладу монографія здобула неабияку прихильність не лише фахівців-дослідників, а й читацького загалу. Бредбері, букерівський лавреат, який десятиліттями успішно поєднував кар’єру академічного літературознавця, університетського професора та доволі популярного письменника і сценариста (йому належать романи «Історична особистість», «Професор Кримінале» та інші), зумів надати літературознавчому дослідженню майже романних рис: увів наскрізний «персонаж» (той-таки британський роман як центральний жанр новочасної літератури), створив колізію (постійні коливання цього жанру між реалістичною традицією та модерним експериментуванням), а також збагатив його численними головними та другорядними сюжетними лініями.

Водночас оця незвичайна «фабульна» та концепційна стрункість убезпечує автора від звинувачень у надмірній метанаративності, а тим паче від закидів щодо браку конкретики. Тримаючи в полі зору десятки письменників і сотні романів, за відправний пункт усіх міркувань Бредбері завжди бере конкретний літературний текст і аналізує його на всіх можливих рівнях.

Вибудована за хронологічним принципом, монографія містить сім розділів, що охоплюють період від 1870-х до 1990-х років: від початку занепаду вікторіянської традиції до після-постмодерної ситуації в британській прозі (цілком передбачувано дослідник уникає згадок про власні твори). Водночас література для Бредбері завжди є елементом ширшої картини, тому кожен розділ автор починає невеликим вступом, окреслюючи в ньому загальну історичну, мистецьку і, нарешті, власне літературну ситуацію. А щоб не виникало відчуття відірваности Британії від решти світу, часто апелює і до того, що діялося в описуваний період у літературі, мистецтві та соціяльно-політичному житті різних европейських і неевропейських країн.

Наприкінці монографії дослідник подає чималий список авторів і романів, що їх він уважає найцікавішими, – і вже навіть самий цей додаток може стати добрим путівником по історії британської літератури XX століття.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття...

Розділи рецензій