Лаврентій Данило Гуцуляк. Божественна Літургія Йоана Золотоустого в Київській Митрополії після унії з Римом (період 1596–1839 рр.)

Лютий 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
211 переглядів

Львів: Свічадо, 2004.

Після виходу УГКЦ із підпілля українською мовою з’явилося вже декілька книжок, у котрих повніше чи стисліше пояснено послідовність звершення Літургії та зміст кожної з її частин. Проте тільки тепер видано першу книгу, в якій зроблено чіткий огляд літургійного життя післяберестейського періоду. Видання Данила Гуцуляка має особливу вагу не лише з огляду на незаперечну богословську вартість цієї праці, але й тому, що цілком очевидним є і його наукове значення: спираючися на солідну джерельну базу – а це низка архівних документів, полемічних текстів, церковних служебників, – автор цілком адекватно відтворює історичні обставини, в яких відбувалося становлення Уніятської Церкви й формувалися різні богослужбові та обрядові практики. Окремий розділ присвячено літургійній реформі Гераклія Лісовського, одним із завдань якої було відкидання зайвих нашарувань і «перекручень» обряду й повернення до первісного грецького обряду, який залишили Отці Церкви та за яким жила Руська Церква після охрещення Русі-України.

Друга й монументальна частина видання «Розвиток Літургії св. Йоана Золотоустого в Київській Церкві» різниться від чималої кількости пояснень найважливішої церковної відправи багатьма аспектами. По-перше, добре знання служебників уможливлює ґрунтовний аналіз і дослідження, з одного боку, відмінностей поміж усталеними літургійними практиками, з другого – варіятивности обряду навіть у межах однієї традиції. Гуцуляк не раз звертає читацьку увагу й на суперечки, які точилися довкола не лише богословських питань, а й стосувалися, здавалося б, суто формальних ознак: матеріялу, форми та розміру предметів, що використовуються під час відправи; кольору й вигляду одягу, у якому духовенство стає до молитви; якости просфор, печатки на них тощо. Ніщо в цій книзі не упущено: автор достежує перебіг богословських дискусій щодо суперечливих моментів у звершенні відправи, – вони будуть цікаві широкому читачеві.

У додатках вміщено інформацію про друковані руські служебники, до яких звертався автор, рукописні джерела та інші літургійні тексти. Завершують видання загальний покажчик і покажчик служебників.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Релігійну антропологію автор визначає як особливу дисципліну, яку не можна повністю ототожнити ані...
Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Твір Данте, переконує Нембрині, не варто сприймати як розповідь про потойбічний світ. Це книжка про...

Розділи рецензій