Марія Шунь. Борохно й порохно

Вересень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
193 переглядів

Львів: ЗУКЦ, 2006.

Частина пережитого, надбаного за час тривалого життя в Америці, становить матеріял першого із двох циклів збірки. Те, що в анотації названо «суто американськими рефлексіями на вогні великих міст», насправді віддалене від рефлексій і роздумів, а також і від навіювань якогось емоційного досвіду. Тут нагромаджені та сплетені у в’язке павутиння алюзій, слів і півслів імена, символи та знаки «американського життя», деталі junk-конструктора, з якого можна зібрати усереднений образ країни. Вимовлене звучить раціонально, надто стримано, щоби допустити одверту ліричність. Картини та персонажі мовби зчитані з рекламного плаката й розглянуті крізь тріснуте скло чи калейдоскоп-колаж. Між «культурних героїв» зазвичай трапляються Буші, Біли, Моніки та Монро, Джексони й Джони (Елтони), голівудські зірки, боксери та мільйонери, власники стоматологічних кабінетів і великих телеканалів; між маршрутів – Бродвеї та «Площі Часу»; між гасел, мабуть, – офіра нафті та «аякже, тут усе споживається наче вперше!». Культуру замінено символічним обміном, а рух – обертанням довкола своєї осі. Найцікавішими на цьому тлі здаються речі, звернені поглядом у минуле: коли у вірші відгукується індіянська історія Америки чи французьке минуле статуї Свободи. Складається враження, що віковий шар пилу зберіг їхню сутність і принадність ліпше, аніж упаковки для щоденних і щойно мітологізованих предметів побуту. Раціональність і покладання на вершечки культурологічних алюзій об’єднує цей поетичний цикл із другим, «львівсько-київським». Виявляється, що й місцеві герої – як і заокеанські, хоча серед тих не було поетів... – також можуть набути стереотипности й збліднути на похапцем намальованій картинці, а середовище, яке вони творять, нагадуватиме тусівку. Деякі поезії Марії Шунь саме це й засвідчують, а деякі містять лише натяк. Але відмінність «порохна» й «борохна» бачиш в іншому: історичний вимір глибшає – сягаючи Геродотових скитів, небесна вертикаль відроджує архангелів, і вже частіше око подорожнього, що йде міською вулицею, вхоплює подробиці й артефакти мистецького життя.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Поезії Бельченко притаманний особливий різновид гармонії – вона насичена мотивами з історії...
Інна Булкіна ・ Квітень 2017
Сергій Жадан завжди тяжів до віршованого епосу, до створення «хроніки», розлогої історії про великі...

Розділи рецензій