Фердинанд Зайбт. Блиск і вбогість Середньовіччя. Історія з початком і кінцем

Жовтень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
651 переглядів

Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2009.

Праця німецького медієвіста Фердинанда Зайбта, випущена в українському перекладі Христини Назаркевич і Олега Конкевича, не є вичерпним курсом лекцій чи проблемно загостреним дослідженням. Це своєрідний ґранд-есей про Середньовіччя, огляд цілісної доби, яка, на відміну від Античности і Нового часу, має чіткі початок і кінець (адже пролягла «посередині»), і в якій автор (він сам у тому зізнається) нізащо не хотів би жити, але яку, попри справдешню її вбогість, описує з блиском.

Складається книжка із семи розділів. У першому, «Підвалини», викладено засадничі події, інституції та практики, що визначили сутність Середньовіччя. Здебільшого йдеться про державу франків, серце середньовічної Европи. Це стандартно, але виправдано. «Нова Римська» імперія, алгоритм стосунків королів і пап, рицарство, кордони майбутніх европейських держав – усе це зароджувалося там. Іншим краям Европи (як-от Англія чи Велика Моравія) приділено увагу мірою їх пов’язаности з тодішнім франкським осердям.

Другий розділ, «Нове суспільство», стосується нової суспільної ситуації в Европі раннього Середньовіччя. Автор характеризує такі риси суспільного устрою, як стосунки пана та залежної людини, інститут чернецтва, взаємини Церкви та володарів. Подано як загальний огляд соціяльних процесів, так і нариси про найяскравіші сюжети (історія клюнійського руху чи боротьба за інвеституру).

«Аґрарна революція» – третій розділ, присвячений економічному базисові старої Европи. Зайбт розповідає, як жив і виживав пересічний европеєць, як виникали міста, якими були середньовічні торгівля та грошовий обіг. Серйозно розглянуто питання сільської колонізації, виникнення «нових сіл» і розвитку технологій сільського господарства, що вкупі докорінно змінило навіть ландшафт (звідти й «революція»). Проаналізовано вкрай важливе для Центрально-Східної Европи явище: німецький переселенський рух на схід. Кілька параграфів присвячено впливовим серед нижчих верств ідейним течіям і єресям.

Четвертий розділ, «Духовні, інтелектуальні та мирські пригоди», оповідає про організації та культуру людей «високих» занять. Чернечі ордени та школи нового типу (університети), організації людей духовного подвигу та інтелектуальної праці віддзеркалювали суспільну тенденцію до корпоративізму. Проте, більшу увагу присвячено подвигам мирським. Зайбт характеризує рицарство, воєнну та соціяльну роль замків, феодальне право. Окремо розглянуто куртуазну культуру і традиційні світські забави.

Розділ п’ятий – «Влада і простір» – умістив політичну історію Високого Середньовіччя та питання історичної/політичної географії. Історик робить огляд подій, визначальних для тодішньої Европи: Хрестових походів, «Полону пап», кризи Імперії XIII століття, альбіґойських воєн і Столітньої війни, зародження парламентів. Порушено і складну проблему зародження «державної свідомости» внаслідок зламу, коли політичні інституції та державні лояльності, а не родина, станова корпорація чи Церква почали визначати місце людини. Читач знайде також цікаві екскурси до історії таких екзотичних явищ, як Сицилійське «державне диво» Штауфенів, Гельветійська конфедерація або феномен Окситанії.

У шостому розділі «Криза і революція» автор звертається до «осені Середньовіччя» (вислів Йогана Гейзинґи). Її початок – чума середини XIV століття, соціяльні (передовсім антиєврейські) заворушення й економічна криза. Зайбт докладно викладає об’єктивну причину загального спаду: за тодішніх умов господарювання та побутової культури Европа досягла меж росту. До цього додалося погіршення клімату. На межі руйнації стояв політичний лад европейських монархій; роздробленість торкнулася навіть папського престолу. Це збіглося з першими, за Зайбтовою оцінкою, масовими селянськими та міщанськими повстаннями. Науковець намагається звести до спільного знаменника прояви всеохопної «кризи» та показати й проґресивну роль цього жахливого явища. Зміна філософської парадигми та формування европейського індивідуалізму, накопичення капіталу, інтенсифікація виробництва, перші (прото)революції, зовнішня експансія та складання системи міжнародних відносин – це те, що визначило постсередньовічну історію Европи.

Останній розділ, «Щоденність, віра, забобони», характеризує радше убогість, ніж блиск. Історик примушує усвідомити всю суворість життя більшости тогочасних европейців. Він викриває в сучасному світі численні та малопомітні рудименти середньовічного світогляду, але й підкреслює його відмінність від сьогоднішнього, секулярного. Зайбт звертається також до маркувальних культурних феноменів пізнього Середньовіччя: народних казок, «диких людей», відьомства, тортур та інквізиції. Розкриває він і становище жінок та дітей – людей другого сорту в «чоловічому» середньовічному світі.

У своїй праці Зайбт торкається всіх класичних тем Середньовіччя, але у кожній знаходить деталі, що зазвичай ховаються від спостерігача. Порівняно багато місця німецький історик відводить для німецьких земель і темі «німецького» в середньовічній історії. Навіть епілог книжки завершено роздумом про долю (німецької) імперії.

Стиль викладу вписується у постмодерний «канон». Читач не знайде пояснень причин тих чи тих масштабних явищ, як-от феодалізм чи Хрестові походи. Немає тут онауковленого соціологізму і вираженого структурного підходу. Книжка прикметна стриманістю в оцінках, відстороненістю, подеколи – іронічністю. Літературна майстерність і ненав’язливість оповіді та перегуки із сьогоденням роблять працю доступною для широкого кола читачів. Водночас фаховість та ерудованість автора, поєднані з новизною й обґрунтованістю його поглядів, забезпечують її наукову цінність.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій