Ґюнтер Ґрас. Бляшаний барабан

Грудень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
440 переглядів

Київ: Юніверс, 2005.

«Бляшаний барабан» Ґюнтера Ґраса можна віднести до того типу романів, що надають важливого значення соціологічній канві. Саме з таких панорамних творів (поруч із тими, що пропонують нові семантичні, формальні, стилістичні чи технічні можливості) формується літературний материк.

Хоч би які були новітні напрямки чи бажання вийти в літературі за усталені норми, за межі можливого, поруч із цим – нога в ногу – йтиме художнє мислення, що опрацьовуватиме власну теперішність і «сучасність», яку змінить інша «сучасність», що піддаватиметься літературному осмисленню. Тому поряд з украй потрібними для подальших пошукових можливостей романами-методами завжди будуть актуальні романи-свідчення, що пропонуватимуть читачеві переживання мімезисної реальности.

Запити в літературі на життєвий матеріял і суспільні процеси завжди на часі (принаймні літературні пам’ятки з античної прози й аж до різновидів новітнього неореалізму це підтверджують), так само, як і бажання людини повертатися у власне минуле, згадувати попередні покоління, замислюватися над пройденим.

Ґюнтер Ґрас – а зрештою, і його західнонімецькі колеґи Альфред Андерш, Ганс Ерих Носак, Генрих Бель – як ніхто інший розумів таку настанову, в якій, гадаю, головним є етичний стрижень. Це вимагає бодай мінімального пояснення. Німецька повоєнна проза постала в нелегкий період: з одного боку, йдеться про звільнення від нацистського дурману, з другого – про екзистенціяльну порожнечу й невроз на руїнах традиційних систем (сімейних зв’язків, побутового затишку, загалом – докорінний суспільний перерозподіл, який стародавні китайці з острахом називали «часом перемін»). А на додачу – ще й спокутування колективної (національної) провини перед людством за масові злочини нацистів.

Якщо тему руйнування традиційних зв’язків особливо пронизливо та показово подає Белева творчість (особливо ж акцентовано в романах «Дім без господаря», «Де ти був, Адаме?») і, відповідно, письменникові не вдається уникнути песимізму, то в Ґраса вона не є панівною і не нагнітає «понуру» енергетику.

У «Бляшаному барабані» автор вводить украй важливий «фокус» – іронію, через яку, мов крізь ситце, просіюються події і яка не дає котрійсь темі «заанґажувати» текст. Символічним є навіть образ карлика, який усе життя гатить по барабану й тим самим щоразу кидає виклик «нормальному» ладові життя. Іронія все перевертає з ніг на голову. Промовистою є сцена, коли карлик б’є в барабан під дерев’яною трибуною, на якій нацистський бомонд проводить політичний мітинґ. На тлі суспільного одурманення лише така «ненормальна» поведінка стає нормою.

Для Ґраса марґінальність (карлик як суспільний марґінал) має особливе значення. Навіть те, що об’єктом уваги автор обрав кашубську етнічну групу, що розмежовує німецький та польський народи, дивовижно робить матеріял роману екзотичним і таким, що його цивілізований світ «проґавив». Оскільки «Бляшаний барабан» є романом панорамного характеру, що охоплює тривалі історичні зміни, велику симпатію викликає Ґрасів прийом «цементувати» такі часові масиви в єдине. Йдеться, перш за все, про поєднання минулого й теперішнього через постійне злучення першої й третьої особи. Це витворює ефект «занурювання спогадами в реальну подію». Такий дивний симбіоз «розповідь про дію – дія» дає можливість і дивитися на ті чи ті суспільні процеси та вчинки персонажів із позиції часу, і водночас бути їх безпосереднім учасником. І на завершення треба належно оцінити блискучу працю перекладача Олекси Логвиненка. Український Ґрас – живий, динамічний, органічний. І, попри песимістичні прогнози щодо сучасної перекладацької справи в Україні, з такими майстрами каші зваримо!

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Галя Василенко ・ Серпень 2018
Роман скидається на величезне нестале рівняння, де відомі невідомі урівнено із повсякчасним...
Орися Грудка ・ Серпень 2018
У творі є порівняння із загадкою Сфінкса, що відсилає і до таємничого імені головної героїні. От...

Розділи рецензій