Барбара Кассен. Більше однієї мови

Червень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
416 переглядів

Переклад із французької Світлани Желдак
Київ: Дух і Літера, 2016.

Невелика за обсягом, але містка на ідеї книжка є розшифрованою лекцією Барбари Касен, головної редакторки філософського проєкту «Словник неперекладностей». Лекція прозвучала свого часу на радіо. Як зазначено у виданні, воно є відродженням досвіду подібних мінілекцій Вальтера Беньяміна, який у 1929– 1932 роках вів на німецькому радіо програми для молоді, які згодом було зібрано в книжку «Просвіта для дітей». Касен присвячує лекцію мові та нашому зв’язку з нею і торкається низки фундаментальних питань: навіщо вивчати іншу мову, відмінну від своєї, і навіщо нею розмовляти? Що таке рідна мова? Якщо кожна мова описує світ по-своєму, то що ж тоді вимальовується для людини, яка спілкується декількома мовами?

Говорячи про рідну мову, Касен наголошує: слід пам’ятати, що наша мова — це лише одна серед можливих, навіть якщо вона здається унікальною. Безперечно, із цією мовою ми маємо особливі стосунки: «…рідна мова — це мова, якою ми просякнуті, ми “купаємося” в її звучанні й можемо гратися з нею, гратися словами, чути відлуння значень, вигадувати нові слова…» Саме поняття «рідної мови» вказує на те, що існує така мова, яку ми відразу впізнаємо і з якою творимо одне тіло. З одного боку, ми господарі рідної мови, оскільки можемо висловити нею все, що бажаємо; з другого ж — мова тримає нас у своїх руках, бо визначає спосіб мислення та спосіб буття. Іншими словами, мова є енергією, яка постійно відтворює себе за власними правилами.

Авторка дотримується думки, що слово відточує річ, примушуючи її існувати в певний спосіб. Тож цілком слушно романтики зіставляли мову з волоком, який рибалки закидають у море: «мова — це те, що приносить нам певну рибу, певний тип світу». Водночас мови творять свої неповторні світи. Тому Касен звертає особливу увагу на неперекладності, себто слова, які не вдається перекласти іншою мовою. Вони сиґналізують відмінність певної мови від інших. У цьому ж контексті цікавою є проблема, яку також порушує Касен, — перехід з однієї мови до іншої. Як можливе подолання прірви між мовами та світами, що їх вони творять? Усі ми живемо в одному світі, але якщо подивитися на нього крізь призму мови, виявляється, що він складний, примхливий, зв’язаний і роз’єднаний водночас. Разом із тим пошук способів перекладу та можливість почути іншу мову в межах рідної застерігають нас від того, щоб спрощувати світ і вважати, що ми одні володіємо істиною.

Небезпеками для мови Касен вважає поширення «глобішу» (global English) як мови-посередника для глобальних комунікацій, що є дуже спрощеною і збідненою. Це службова мова, а не мова культури. Авторка переконана, що нею можна писати проєкти, але не можна писати вірші. Окрім того, такі компанії, як Google, створюють проєкти, спрямовані на те, щоб із будь-ким говорити його мовою, але й це не додає нічого до розвитку справжніх мов. За означенням Касен, такі проєкти несуть лише «лінґвістичні аромати» (linguistic flavours). Мов у їхній неповторності тут немає.

Питання, які ставили Касен слухачі програми і транскрипцію яких вміщено в книжці, доволі прості, наприклад: «Чому ми називаємо будинок словом “будинок”, а не словом “їсти”?» Однак щоб відповісти, авторці доводиться розгортати філософські рефлексії, що дають проникливі відповіді про сенс, слово, мову.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

В'ячеслав Левицький ・ Липень 2015
У центрі уваги Трач перебуває понад вісімсот гасел, що їх розглянуто в межах українського...
・ Листопад 2013
У словнику, якого уклала доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики Інституту...

Розділи рецензій