Антуан Аржаковський. Бесіди з Блаженнішим Любомиром Гузаром. До постконфесійного християнства

Червень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
167 переглядів

Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2006.

Перекладена з французької мови, ця книжка є першим виданням, повністю присвяченим особі Блаженнішого Любомира Гузара, митрополита Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви. Автором книжки й співрозмовником Блаженнішого є Антуан Аржаковський, француз за походженням, доктор історичних наук і керівник Інституту Екуменічних Студій Українського Католицького Університету.

У «Бесідах» уміщено чотири різнопланові діялоги, що стосуються церковного, релігійного й навіть політичного життя сучасної України, побаченого очима Кардинала УГКЦ, а також життя самого Блаженнішого. Із «Життєвого шляху» дізнаємося про Любомира Гузара як незвичайну людину, що пережила вигнання з України, стала священиком в еміґрації; 1977 року його таємно висвятив на єпископа кардинал Йосип Сліпий, а повернувся він в Україну лише 1993 року. Натомість у діялозі «Греко-Католицька Церква і Помаранчева революція» співрозмовником Аржаковського є вже лідер однієї з Церков східної традиції, який, добре усвідомлюючи відокремленість церкви від держави і водночас власну суспільну значущість, керується в політичних рішеннях передовсім засадами християнської моралі та відмовляється від будь-якого тиску на волю індивіда. Виваженість і в певному сенсі дипломатичність відповідей Блаженнішого показова, коли зважити, що судження про події Помаранчевої революції та конкретних політиків висловлено не post factum, а ще напередодні третього туру президентських виборів, у період найбільшої політичної напруги. У третьому діялозі – «Українська Греко-Католицька Церква і патріархат» – мова про тоді ще майбутнє перенесення патріярхату УГКЦ зі Львова до Києва. Тут Блаженніший особливо наголошує, що патріярхат не є чимось винятковим, якимось «престижним званням чи нагородою», за яке бореться Греко-Католицька Церква, а лише «нормальною формою існування Церкви у візантійській та східній традиції». А відтак усі мітологічні нашарування та страхи – перед конфіскацією церковних споруд, окатоличенням православних тощо – є не більш ніж політичними інсинуаціями. Зрештою, «Дар віри» – бесіда про окремі найскладніші теологічні проблеми: як Матір Божа могла бути Пресвятою, але «водночас народженою у грішному світі, як усі люди»; ким є Йосиф для східної християнської Традиції і ким він, зрештою, був для Ісуса; чим є Премудрість Божа (Софія) для східної Традиції і як її можна співвіднести з Матір’ю Божою; як має виглядати екуменічна місія Греко-Католицької Церкви в «постконфесійний час»; ким є Петро і кожен його наступник для Церкви – «батьком» чи «братом»; у чому відмінність «уніятизму» та «унії» тощо.

У другій частині вміщено три праці Блаженнішого, які ще більше утверджують уявлення про нього як людину критичного мислення, що має до того ж глибокі знання про історію Церкви. Із-поміж них найґрунтовніша перша – «Екуменічна місія Східних Католицьких Церков у баченні Митрополита Андрея (Шептицького)». І, мабуть, такий особливий інтерес до проблеми екуменізму в поглядах Митрополита Андрея суголосний інтересам самого автора, якого Антуан Аржаковський у «Постскриптумі» недаремно називає «постконфесійною людиною» та «людиною миру».

Наприкінці також подано Слово Блаженнішого «з нагоди започаткування повернення осідку митрополита до Києва» та пастирське послання «Про утвердження патріяршого устрою Української Греко-Католицької Церкви».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками...

Розділи рецензій