Василь Слапчук, Галина Паламарчук, Раїса Талалай. Березіль, № 3–4/2004

Квітень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
32 переглядів

Безумовною окрасою прозової добірки в черговому числі «Березолю» є сливе дитяча повість цьогорічного Шевченківського лавреата Василя Слапчука «Калюжа пізнання», – либонь, краще з написаного в цьому жанрі за останнє десятиліття. Поруч уміщено дві новели киянки Галини Паламарчук та образки кіровоградського прозаїка Василя Бондаря. Раїса Талалай дебютує з трьома оповідками. А ще читач має нагоду побувати «У робітні молодого прозаїка» – цього разу приймає Марина Павленко з Умані. Володимир Базилевський чи то невтомно, чи то непритомно дописує сторінки своєї майбутньої книжки «Імпресії та медитації»; нехай час її завершення настане якомога швидше: хтозна як автор, а читачі нарешті зітхнуть із полегшею.

У розділі поезії – поетеса зі Львівщини Любов Проць і харків’янин Валерій Погожих, а також нові переклади Івана Андрусяка з Чеслава Мілоша та Анджея Бурси.

В рубриці «Есеїстика» відбуває тривале «Рандеву з тінями» харків’янка Ірина Мироненко.

У відділі критики викладачки Прикарпатського університету ім. Стефаника Ольга Слоньовська та Галина Маціборська міркують над новою книжкою земляка Степана Пушика «Ватра на Чорній горі», обдаровуючи поета велемовними означеннями на кшталт «рафінованого лірика», «трибуна-громовержця», «глибокого природолюба і громадянина». Наталя Котенко по-юначому не-«ПрОсто» оцінює якість «худпродукту» Тараса Прохаська, зазначаючи, що хоч «білих плям і непрочитаних місць для невтаємниченого східняка вистачає, але то зовсім не привід, щоби відмовитися від екзотики автентичного і просто майстерно зробленого Письма».

Крім того, Олег Коцарев пише про дослідження Олега Ільницького «Український футуризм (1914–1930)», Костянтин Москалець аналізує переваги «Малої методики» свого бахмацького колеґи Володимира Кашки, Євген Баран до дірок» зчитується у книжку вибраних новел Богдана Мельничука «Професор і бичок Бамбурка», Лукаш Луцький видобуває глибинні смисли з махновщини Павла Вольвача, Ольга Деркачова вслухається в музику, намальовану словом Світлани Антонишин, а Олексій Чугуй слідом за Валентиною Соболь подорожує в країну давнього українського письменства.

Часопис також презентує нову рубрику «Листи з дороги», в якому планує публікувати кореспонденцію своїх читачів. Перша добірка таких листів присвячена постаті й творчості Василя Симоненка.

С. С.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Березень 2019
Художні твори й есеї, мемуари і публіцистика, історичні та мистецтвознавчі статті у 27‑му числі «...
Олег Коцарев ・ Березень 2019
Тон цього строкатого числа задає інтерв’ю з письменником Валерієм Шевчуком. Розмова має шанси стати...

Розділи рецензій