Леонід Мостович, Володимир Базилевський, Степан Процюк. Березіль, 2003, ч. 5–6

Вересень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
34 переглядів

У «Публіцистиці» Леонід Мостович продовжує тему попереднього числа про політичну ситуацію в Україні. Володимир Базилевський супроводжує вступним словом-рецензією «Етюди про мову» Петра Федотюка, що не ввійшли до книжки «Добродії та лихочвори».

Степан Процюк «інтимно і безпатосно» міркує про себе яко письменника і людину. Зважаючи на застереження автора, що «хтось може “своєрідно” і навіть підло витрактувати зміст цих рефлексій», від коментарів утримуємось.

Юрій Нога друкує «бліц»-інтерв’ю з Анатолієм Дністровим. Володимир П’янов подає «нотатки про деякі видання антологічного характеру». Ольга Деркачова відгукується на книжку поезій Василя Слапчука «Сучок на костурі подорожнього», а Андрій Кокотюха – на роман Зої Ігіної «Обличчя».

Поезію в цьому числі представлено лише одним автором – Петро Коробчук подає добірку віршів із циклу «Сни божевільного». У відділі прози серед торів знаних авторів – добірки новел Юрія Мушкетика, «пригодницької трансісторичної повісти» Богдана Жолдака «Скарб», «Приповісток» Васіля Бикава у перекладі Олександра Ірванця – хочеться окремо відзначити блискучий – давно вже такого не було – дебют франків’янки Тетяни Малярчук, авторки витонченої й експресивної повісти «Троянда Адольфа». Задоволенню від цього тексту не здатне завадити навіть стримано-схвальне переднє слово Євгена Барана, цілком свідомого того, що його ім’я для потенційного поціновувача такої прози – не найліпша рекомендація. З цієї нагоди варто зауважити, що «Березіль», який рік у рік щочисла поряд з усіляким літературним мотлохом, таким питомо спілчанським і ностальгійно радянським, уміщує як не Жаданове оповідання, то Москальців есей, або Ірванцеві поезії, чи Рябчукову статтю тощо, – отой непристойно еклектичний «Березіль» якось непомітно і несподівано для читача виявився ледь не найкращим і, далебі, «найправильнішим» літературним часописом, лишивши далеко позаду і безнадійно закляклий у крицевому ґрунтівстві «Кур’єр Кривбасу», і надто претензійний, не по-львівському провінційний «Четвер», і змарнілу, розманіжену й вибляклу «Сучасність». Цей, безперечно приємний для «Березоля», стан речей загалом спричиняється до вельми невтішної оцінки цілого українського літературного процесу, втім, можемо тішитися принаймні тим, що маємо бодай одне видання, де раз по раз подибуємо хороші тексти.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій