Складальнік Казімір Камейша. Беларуская эпіграма

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
282 переглядів

Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2013.

Максімові Танку заважає відпочивати співачка Дездемона Пятровна. Кандрат Крапіва насміхається над неквапним перебігом роботи в колеґ. Васіль Вітка взагалі береться писати «доўгабародна», як Ригор Барадулін. Ці та інші перипетії з літературного побуту Білорусі висвітлено в міні-антології, яку підготував Казімір Камєйша.

Упорядник згрупував твори новітньої словесности в чотири розділи. Чітко атрибутовані епіграми доповнюються поезіями невідомих авторів, а після автоепіграм уміщено декілька гумористичних віршів. Низку текстів оприлюднено вперше. Єднальними ланками між усіма ними є коментарі, викладені в есеїстичній стилістиці. Запропонована структура здається не вельми чіткою, насамперед у жанровому аспекті. Не завжди можна збагнути, на якій підставі укладач відмежовує власне епіграму від жартівливої параболи. Але доводиться визнати: така риса мало перешкоджає читацькому сприйняттю комічних суджень із вуст різнокаліберних митців. Камєйша визначив дієвий критерій добору віршів — влучність, помножена на відносно малу кількість трюїзмів.

Завдяки тематиці книжки відкриваються раптові ракурси на класиків. Наприклад, хист чутливого гумориста вияскравлено в Якуба Коласа. Письменник глумливо простежує спорідненість між Пятрусями: Глєбкою і Бровкою. Він відважно іронізує із власної хвороби. Народний поет Білорусі також із легкою заздрістю відгукується про іншого народного поета, Янку Купалу, який на курорті омивається в нарзані.

До речі, купання Янки Купали варто зарахувати до улюблених сюжетів-насмішок (про цю водну процедуру йшлося ще в присвяті Максіма Багдановіча). Більш комічними, очевидно, мислилися тільки реальніші, хоча вразливіші художні успіхи Цішки Гартного (епіграми Андрея Алєксандровіча й Кандрата Крапіви).

Інший поширений прийом білоруських гумористів — обігрування прізвищ. Поза конкуренцією тут Пімєн Панчанка, який «закріпив» колеґ за спеціяльними творчими комісіями. Згідно з проєктом, справами науки мусить перейматися Мазго, нафтовидобутку — Буравкін, моралі — Сяміжон і так далі.

Упорядникові можна було б дорікнути за відсутність у виданні творів Андрея Хадановіча, Сяргея Прилуцького й узагалі поетів, молодших за Едуарда Акуліна. Утім, краще завершити самоіронічно: у білорусів уже з’явилася пристойна антологія епіграми, а українці, замість укладання своєї, розмінюються на критику. Чим не привід для чергової епіграми?

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Грудень 2017
Антологія знайомить із віршами авторів покоління, народженого переважно у 1980-х роках і повністю...
В'ячеслав Левицький ・ Червень 2017
Ідеться здебільшого про дітей і привидів. Але мисткиня не обмежується мітологічними ідеями про...

Розділи рецензій