Ігор Симоненко, Олександр Супруненко, Сергій П’ятаченко та ін. Архівна і документальна спадщина Полтавщини: минуле, сучасне, перспективи (1903-2003)

Серпень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
50 переглядів

Полтава: 2003.

Наприкінці минулого року в Полтаві зусиллями місцевого обласного архіву побачив світ науковий збірник до 100-річчя Полтавської вченої архівної комісії. Основу 450-сторінкового тому склали матеріяли ювілейної конференції, проведеної тоді ж у Полтаві. Поряд із традиційно малозмістовними тезами виступів і великим блоком оглядових матеріалів про організаційні аспек та функціонування архівних установ Полтави і Полтавщини (на кшталт «Діяльність госпрозрахункового відділу Державного архіву Полтавської области») книга містить і низку статтей, повідомлень і джерельних публікацій, цікавих ширшому читачеві.

Володимир Мокляк розглядає неопубліковані джерела з історії Полтавського полку, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Києві. Олег Безверхий розповідає про «Полтавську кімнату» Королівського військового архіву Швеції, де зберігаються документи з історії військової кампанії Карла XII в Україні. Однією з найкращих у збірнику є розвідка Ігоря Симоненка й Олександра Супруненка про археологічні дослідження, що їх провадили в Україні на межі XIX і XX сторіч губернські вчені архівні комісії. Сергій П’ятаченко запроваджує до наукового обігу нові дані до біографії полтавського фольклориста Павла Гнідича (1884–1919). Володимир Коротенко публікує документи жандармських архівів про полтавського письменника Григорія Коваленка, Олексій Припутень – біографічний нарис лубенського історика Матвія Астряба (1843–1925) про полтавську музейну діячку Катерину Скаржинську, Петро Ротач – інформативну автобіографію перекладача Федора Гавриша (1886–1971), Тарас Пустовіт – документи про полтавського архівіста 1920-х років Івана Ліщину-Мартиненка. Олексій та Світлана Нестулі розглядають питання про повернення Росією Україні археологічних пам’яток, знайдених до революції на Полтавщині, в контексті українсько-російських реституційних переговорів 1910–1920-х років. Надія Павловська насвітлює внесок архівіста Василя Веретенникова у справу збереження провінційних архівів у 1920-ті роки. Штрихи до сумної історії большевицького «музейного будівництва» на Полтавщині у 1920–1950-х роках містить стаття Віталія Ханка. А Марина Чиркова подає документи, що свідчать про збиткування нової влади на Полтавщині не лише з пам’яті про відомих діячів минулого, котрі не мали «революційних заслуг», але й з їхніх живих нащадків. Василь Граб друкує коротенький мартиролог полтавських правників, репресованих у 1930-ті роки. Віктор Ремегук аналізує господарське життя і матеріальне становище полтавців у роки нацистської окупації. Г. Шибанов публікує щоденникові записи митрополита Полтавського і Кременчуцького Феодосія за 1976–1977 роки, місцями досить відверті.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій