Мікола Волкав, Кіріл Карлюк, Конрад Бабятинський.... ARCHE. Вайсковая гісторыя Вялікага Княства Літоўскага

Квітень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
156 переглядів

№ 6
2012.

Шосте число білоруського незалежного часопису «ARCHE» стало у 2012 році останнім – усупереч бажанню редакції (докладніше про новий рівень її взаємин із лукашенківським режимом можна довідатися зі статті «Посібник із відживлення нації» у торішньому числі 11–12). Темою більшости публікацій випуску, що його уклав Андрей Мацук, є військовий вимір історії Великого князівства Литовського.

Мікола Волкав описує артилерію замку у столиці Радзивілів Несвіжі та простежує історію гармат, кожна з яких мала власне ім’я: чотири «Євангелісти», чотири «Елементи» («Вогонь», «Земля», «Вода», «Повітря») тощо. Валдас Ракуцис досліджує історію формування та бойові дії міліції (надвірного війська) Гераніма Фларіяна, Міхала Казіміра та Караля Станіслава Радзивілів – чисельність цієї приватної армії сягала двох тисяч вояків, до її складу входили ґвардія, артилерія, гусари, рейтари, драгуни, козаки, мушкетери, кадетський корпус, лицарська академія та навіть школа моряків.

Кіріл Карлюк пише про освітню подорож Боґуслава Радзивіла до Голандії, Франції та Англії та про його участь в облозі міста Хюлста «під штандартом дома Оранських». Кшиштоф Косажецький звертається до невдалої спроби Боґуслава Радзивіла створити на зламі 1655–1656 років зі своїх володінь на Підляшші та Берестейщині удільне князівство, до якого він намагався долучити Барське староство і Мінське воєводство.

Конрад Бабятинський описує участь війська ВКЛ у бойових діях проти османської армії та кримсько-татарської кінноти у 1670-х роках. Анджей Ґжеґож Пшепюрка розповідає про формування кінного полку Александра Юзефа Лісовського та про його участь у війні з Великим князівством Московським 1615–1618 років. «Лісовчики» були добровільною шляхетською формацією із власною традицією самоврядування – зокрема, вони, як запорожці, обирали полковника, ставши в коло.

Пьотр Кроль аналізує воєнні дії полковника Івана Нечая у Білорусі у 1658–1659 роках, у перебігу яких козацьке військо за підтримки хоругов армії ВКЛ і загонів посполитого рушення звільняло міста від московських залог і запроваджувало на білоруських землях полковий устрій.

Ірина Герасімава розглядає побутування військових кантів під час війни Речі Посполитої зі Шведським королівством у 1655–1660 роках на прикладі творів «Боже ласкавий» та «Злота ойчизна». Зі статті Наталлі Сліж можна дізнатися, як жилося мешканцям Великого князівства Литовського під час війни з Московським царством у 1654–1667 роках, а з реконструкції, що її виконав Юрій Лупіненко, уявити, як виглядали вояки різних відділів армії ВКЛ – гусарських, драгунських і панцирних хоругов та полку німецької піхоти.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій