Пьотра Рудковський, Данила Жуковський, Михась Тичина.... ARCHE-Пачатак. 2006, №5 (45)

Червень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
93 переглядів

Число розпочинають матеріяли «круглого столу» в редакції на тему «Ідеологія споживацтва та політичного бандитизму», учасники якого розглядають післявиборчі тенденції розвитку білоруського суспільства. Далі Пьотра Рудковський аналізує «Три післяреволюційні синдроми»: «синдром пішака», «синдром колишнього вояка» та «синдром короля».

Данила Жуковський («Апокриф зневірених»), Михась Тичина («Прокинутися знаменитим») та Аляксєй Мусорин («Пінська шляхта-2») рецензують виданий минулого року роман Алєся Наварича «Литовський вовк», у якому йдеться про антиросійське повстання білоруської та польської шляхти 1863 року. Павал Усав описує «Атлантів і каріятид лукашенківської пропаґанди», зокрема, новий часопис «Планета», автори якого пишуть у такому стилі: «Політика Президента Лукашенка та його особа – ось головні перешкоди “помаранчевій революції” в Білорусі». Павал Абрамович розповідає «Про недолюдків та людей» у романі Адама Глобуса «сУчасники».

Андрей Баранав згадує «3 дні, 3,5 ночі та 10 діб», які провів у наметовому містечку та в лукашенківській в’язниці. Тут-таки вміщено ще один есей, який не потребує анотування в «Критиці» – «Кожен четвертий – президент, або Площа Елеґантної Перемоги» Андрея Хадановіча, з яким можна ознайомитися на сусідній сторінці.

Натомість білоруси мають нагоду прочитати «Міт війни та війна мітів» Владислава Гриневича, знайомого читачам «Критики» з її торішньої публікації (ч. 5). Механізми витворення та відтворення колективних уявлень російського суспільства на базі міту «Великої вітчизняної війни» описує московський соціолог Боріс Дубін («Кривава війна та “велика” перемога»).

Аркадзь Цепляков («“Ле Белярюс”, або Cherchez la femme!») вивчає нинішній стан білорусистики у Франції. Микола Кацук («Соціологія білоруської ідеї: до соціяльної історії мовного питання») пише про конструювання сучасної національної ідентичности, «практикування» нації та боротьбу за мовну реальність. Го Кашина досліджує «Презентації білоруської мови в сучасній білоруській літературі». Пьотра Рудковський («Сила і слабкість “подвійної прописки”») розмірковує над відмінностями в баченні білоруської ідентичности з боку російськомовних «космополітів» і білорусомовних «націоналістів» і як синтез цих підходів пропонує «соборну національну ідею».

Розділ «Література» містить переклади роману Ришарда Капусцінського «Імператор» та оповідання Олександра Ірванця «День Перемоги».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій