Віталь Сіліцький, Павал Усав, Сєрґей Прозоров.... ARCHE-Пачатак. 2006, №1–2 (41–42)

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
92 переглядів

Перше цьогорічне число «ARCHE» відкривається прогнозом Віталя Сіліцького щодо політичних результатів перенесення президентських виборів у Білорусі з літа на весну 2006 року («Вибори навиворіт»). Учасники круглого столу в редакції («Вибори у сатрапії») міркують над запобіжними діями влади Білорусі, наляканої Помаранчевою революцією, і над можливими політичними наслідками орієнтації Лукашенка на Росію. Павал Усав досліджує формування «державної ідеології» у сучасній Білорусі («Чи може держава існувати без людей?»).

Іван Красьцев застерігає: «Імперська Росія готує реванш», – і визначає світогляд фахівців, що нині впливають на формування політики Росії щодо СНД, як дивну суміш французького постмодернізму, каґебістського інструменталізму та постсовєтського цинізму. Сєрґей Прозоров («Російський консерватизм за Путіним: поширення гегемоністського дискурсу») з’ясовує, між іншим, чому деякі російські інтелектуали вважають аґресію російської армії проти Чечні виявом політики ліберального консерватизму. Йожеф Бьорач та Магуа Саркар розглядають структуру Европейського Союзу.

Андрей Казакевіч аналізує проєкт балтської ідентичности білорусів, а Юри Пацюпа досліджує, «Куди веде логіка балтського автономізму?». Пьотра Рудковський серед підвалин національної/культурної ідентичности називає мову, релігію, систему цінностей, національну символіку, звичаї, територію, державу, історію, геополітичну місію і саму назву країни («Від ідентичности до соборности»). Янав Палеський пише про національні особливості так званого «Великого Білінґвізму» білоруських інтелектуалів («Пригоди подвійної прописки в ансамблі дилем»). До аналізу наявних моделей білоруської ідентичности вдаються й учасники полеміки, фраґменти якої передруковано із сайту www.belintelectuals.com.

Анатоль Сідаревіч оглядає деякі джерела з історії білоруського відродження («Антон Луцкевіч: від крайовости до незалежництва (1916–1918)»), а Ірина Раманава публікує документи доби «коренізації» («Білорусь переживає бурхливе національне відродження під впливом комуністів. Академічна конференція 1926 р. у голосах очевидців»).

Цікавим до сучасної літератури запропоновано есей Андрея Хадановіча «Уладзімер Караткевіч», п’єсу Гаральда Пінтера «Коханець», п’ять оповідань Югасі Каляди та інтерв’ю з письменником Янкою Сіпаковим.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій