Няриюс Пракявічус, Ендрю Вілсон, Павал Усав.... ARCHE-Пачатак. 2006, № 4 (44)

Червень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
141 переглядів

Перше після президентських виборів у Білорусі число білоруського часопису відкривають матеріяли «круглого столу» в редакції на тему «Чи має Мілінкевіч майбутнє?». Далі Няриюс Пракявічус розкриває «Середненькі карти опозиції», аналізуючи можливості її впливу на традиційно лукашенківський електорат: російськомовних, селян, совєтських людей, робітників великих державних підприємств. Ендрю Вілсон з’ясовує, «Хто краще засвоїв уроки Помаранчевої революції?» – і доходить висновку: таки Лукашенко, а не опозиція. Павал Усав, аналізуючи Лукашенків передвиборний дискурс, описує роль образу «мудрого вождя» в системі нинішньої білоруської влади та державної ідеології («Між президентом і месією»).

Віталь Сіліцький тлумачить березневі події у Білорусі як «Початок революції духу»: прихильникам перемін ішлося не так про наперед відомий результат виборів, як про свободу і власну гідність, опозиційні кандидати виявилися неочікувано сильними, а репресії влади стали фактором мобілізації. Алєсь Анціпєнко оцінює Лукашенків «Перспективний проєкт “Союзної держави”». Натомість Пьотра Рудковський («Повстання на Кастричницькій площі») відзначає вплив естетики Помаранчевої революції, який заважає багатьом спостерігачам побачити різницю між виявом громадянської непокори (вихід на Майдан у Києві) та героїзмом (вихід на Площу у Мінську).

Андрей Котлярчук пише про «Національне конструювання Міцкевіча» білорусами, Юри Чавусов виявляє чинники білоруської історії, що призводять «До апології зради». Зі статтею Віталя Зайки «Білоруська розз’єднаністі і тоталіризм-light» читач «Критики» вже знайомий – у травневому числі був її переклад. Анатоль Сідаревіч оглядає джерела «До історії Білоруської Соціялістичної Громади». Аркадзь Цепляков пише про «Демітологізацію єзуїтів у Білорусі». Юри Пацюпа продовжує дискусію щодо балтських чинників етногенезу білорусів («Tahafut al-Tahafut»). Павал Абрамовіч розглядає особливості сучасної білоруської жіночої прози («Жіночі комплекси та непотрібні скарби»).

Генадзь Семянчук порівнює «Російську винятковість та европейську раціональність». Дзмітри Кривашей у статті «Проблема вибору і межі» пише про те, як по Другій світовій війні накреслили польсько-совєтський кордон на заході Білорусі та переселяли поляків і білорусів. А прихильникам «узаконення фактичної двомовности» в Україні корисно прочитати спогади Сяргея Навумчика про події навколо білоруського референдуму 1995 року, за результатами якого білоруську мову зведено до статусу «другої державної».

У розділі «Література» – розмова з білоруською письменницею Іриною Жарнасек («Я не боюся слова “свобода”») та лірика Андрея Хадановіча. Третину обсягу числа займає переклад «Европеяни. Короткого нарису історії двадцятого сторіччя» Патрика Овржадника.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій